Молотоff

Гасла протесту:
Навчання є щонайпершим боргом революціонера. Кім Ір Сен
Свобода одного закінчується там, де починається свобода іншого. М.Бакунін
Життя має дві форми: гниття або горіння!
Права не просять - права беруть. П. Кропоткін
Свобода - це, в першу чергу, не привілегії, а обов’язки А. Камю
Революція може бути небезпечною, оскільки вона сильна. Рауль Кастро
Революція - єдина форма безпосереднього самоврядування С. Дацюк
Свобода починається з сумніву
Жити - значить не коритися А. Камю
Взаємодопомога – фактор еволюції. П. Кропоткін
A+ A A-

Дмитро Донцов: Може бути тільки одна форма українського революційного націоналізму

Дане інтерв’ю Д. Донцова було взяте в нього Борисом Вітошинським 25 лютого 1972 року під час перебування Донцова в Португалії з метою лікування. На той час, хоч Антоніу де Салазар помер, до 1974 року в Португалії продовжував існувати консервативно-націоналістичний режим, якому симпатизував Донцов. Він навіть планував залишитися в Португалії, та стан здоров’я змусив його повернутися до Канади.


Доктор Б. Вітошинський – один зі світочів Українського вільного університету в Мюнхені, щирий шанувальник Донцова і науковець-юрист, котрий гаряче захищав право поневолених народів на збройну боротьбу, – записав розмову з Донцовим насамперед для того, щоб зберегти голос великого мислителя. Зараз, на жаль, місцезнаходження аудіо-запису залишається невідомим, але сам текст був опублікований у 1977 році в одному з націоналістичних видань.

Міркування, висловлені Донцовим за рік до смерті, говорять про те, що він жодною мірою не зрікся власних ідей, якими надихав українських націоналістів.

Д-р Вітошинський: Пане Докторе! Ви написали Вашу книжку "Націоналізм" у 1926 році. Чи коли б Ви сьогодні писали цю книгу, чи Ви впровадили б до неї зміни, такі, які дехто називає "модернізацією", або "демократизацією"?

Д-р Донцов: Очевидно ні!

Чи впровадження евентульних змін до ідеології українського націоналізму, під смак нинішніх керівників західних держав, могли б дати більші шанси українській визвольній боротьбі?

Ні! До того, такі теперішні керівники держав не зовсім розуміють про націоналізм.

Чи уважаєте пане Докторе, що може бути багато родів українського революційного націоналізму?

Я думаю, що може бути тільки одна форма українського революційного націоналізму. Хто говорить про різні форми, той тільки хоче знищити націоналізм, під певною маскою, що нічого спільного з націоналізмом не має.

Чи Національну Революцію повинні очолювати однодумці, чи люди різних переконань і світоглядів, але такі, які шукають між собою компромісів?

Думаю, що всякий рух і всяка ідея, яка хоче перемогти, має складатися з людей одної ідеї, одної волі, а не з комплексу людей різно думаючих, котрі тягнуть в різні боки і тим самим ослаблюють усю ідею і волю і наслідки.

Чи для популяризації української визвольної боротьби на Заході, її протимосковський характер повинен бути більше компромісовий?

Ні! Популяризувати ідею українського націоналізму – серед кого? Серед тих, серед демократів, серед соціалістів, і так далі, нема ніякого сенсу, бо вони були, є і будуть проти незалежної України. Але популяризувати українську націоналістичну безкомпромісову ідею серед кіл сприяючих націоналізмові, котрі горять тою самою ідеєю, очевидно треба.

Ви багато писали про те, яким повинен бути провід нації. Як це Ви зовсім коротко здефініювали б?

Провід нації мусить бути з людей вибраних, людей, як казав Шевченко, окремої нерабської крови. То значить – людей патосу, глибокої віри, певності своєї одної Правди, а не мішанини її із чужою якоюсь "правдою" чи "кривдою", і невгнутою волею, а не компромісом її перевести в життя.

Часто говориться, зокрема тепер, що наші національні керівники повинні уникати всяких емоцій. І навіть тоді, коли вам ворог чи його союзники завдають образи, розцінювати їх тільки з розумової точки бачення. Отже придушувати почування національного гніву. Як Ви ставитеся до того питання?

Що значить емотивність? Емотивністю вороги націоналізму називають той героїчний патос і страшну віру в свою правду та її конечну перемогу. І від цего ми ніколи не можемо відступити і не сміємо відступати!

Чи Ви думаєте, Пане Докторе, на підставі тих всіх вісток і голосів, які доходять з України, чи там поширюється і росте ідея націоналізму, чи може навпаки?

Так! Я думаю, що там прокидається з великою силою ідея націоналізму, яку я зачав пропагувати давно і яку неґують теперішні здеґенеровані елементи на еміграції. А саме: та так звана емотивність, то значить страшно глибока віра в свою справу. Емотивність дальша – абсолютне признання тільки своєї правди і неґації всякої "правди", всякої "рації", якою вона не була б. І третє – так зване неґаторами націоналізму "донкіхотство". То значить невблаганна боротьба на життя і на смерть з тою Росією і тим дияволом, якого вона репрезентує.

Джерело: НІЦ ім. Д. Донцова

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru