Молотоff

Гасла протесту:
Революція неймовірна, тому що вона справжня. Гасло 1968 року, Франція
Свобода або смерть! Нестор Махно
Революція може бути небезпечною, оскільки вона сильна. Рауль Кастро
Суспільство має право на опір державі. Д. Локк
Взаємодопомога – фактор еволюції. П. Кропоткін
Свобода неподільна: її не можна обмежити, не вбивши її цілком. М.Бакунін
Вільні духом люди - створять новий світ. Дмитро Донцов
Були б революціонери – буде і революція
Свята людина-єдиний дійсний революціонер у цьому світі. О. Шмеман
Свобода - це, в першу чергу, не привілегії, а обов’язки А. Камю
A+ A A-

Луперкаль: Все закінчиться сингулярністю

Вже не анонімний репер цитує Птаху, носить ніж, розмірковує про Бірюльово і розповідає, як він став тим, ким став. Ім'я Луперкаль на слуху не більше трьох років. І весь цей час його власник був схильний швидше замовчувати і недоговорювати, ніж світитися на передньому плані і давати докладні роз'яснення.

А читаючи Луперкаля в соцмережах, ти бачив песиміста, швидше розчарованого в людях, ніж навпаки. У спробах зберегти анонімність, він, навіть потрапляючи в поле зору камери, завжди приховував своє обличчя, залишаючи слухача наодинці з досить гірким за змістом репом, який хтось називав "білим", хтось "правим", а хтось - "фашистським". Але важливіше, як мені здається, те, що ніхто не назвав би цей реп "неякісним" або "невмілим" - при всьому бажанні.

У тебе нетипова історія. Була первісна популярність десяток років тому. Є нинішня популярність з проектом, який з тією першою групою взагалі нічого не пов'язує. Чим, головним чином, ти займався між цим?

Шукав своє місце в житті.


У чому ці пошуки полягали?

Міняв місця роботи та проживання, розбирався з особистим життям, обростав новими зв'язками і знайомствами, прикидав, в якому напрямку збираюся рухатися. Репом практично не займався, так як мені абсолютно не подобалося те, що на той момент з-під мого пера виходило.

Багато героїв тих років поздувались і виглядають смішно. Помічав таке?

Це складно не помітити, якщо трохи стежиш за вітчизняним репом. Всі старички, яких слухав у дитинстві, на сьогоднішній день або зав'язали з музикою, або видають щось малозрозуміле. Слухати це абсолютно неможливо.

Як пояснити тоді, чому у тебе виходить робити реп, співзвучний сьогоденню?
 
Складно сказати. Можливо, справа в тому, що творчість проекту грунтується на сьогоднішніх російських реаліях. В основу більшості пісень лягає те, що оточує мене щодня, те що я бачу в новинах, моє ставлення до процесів, які відбуваються в нашій країні прямо тут і зараз.

Розкажи про армію. Я знаю, в якій ти частині служив - коли я в армію потрапив, а це був 2001 рік, місто Владикавказ, нам для початку показали популярне відео, де військовослужбовцям цієї частини відрізають голови в Дагестані.

Нам теж подібне відео показували. Це щось на зразок місцевої армійської традиції, щоб не залишалося ніяких ілюзій з приводу можливого розвитку ситуації. Надивитися за роки служби довелося всякого, Північно-Кавказький військовий округ - та ще Країна Чудес. Багато жесті всякої, багато якихось смішних моментів. Але особливо загострювати увагу на цьому не хотілося б.

Оскільки я майже нічого про тебе як людину не знаю, то додумую, що поїздки в місто-герой Грозний могли сильно змінити твої переконання. А другий момент - і це теж мої домисли, але грунтуються на тому, що бачив сам - це дагестанці в підрозділах російської армії, які своєю поведінкою будь-якого Хемінгуея здатні перетворити на переконаного ксенофоба. Що з цього у твоєму випадку мало місце?



Ну, тут складно однозначно відповісти. Вистачало і першого, і другого. Безсумнівно, якийсь слід на мені все це залишило. Але в той же час, я не можу сказати, що служба в армії і отриманий там досвід, є наріжним каменем для моїх переконань. Швидше, це просто ще один етап у становленні мене як особистості. Безсумнівно важливий, але не більше, ніж всі інші.

А якими були інші важливі етапи?

Так багато всього за 30 років статися встигло. Але я не особливо люблю ділитися подробицями свого особистого життя з сторонніми людьми. Все, чим я вважав за потрібне поділитися - є в піснях. Решта зайве.

У який момент ти зрозумів, що ти не Марк, що не Катберт, а Луперкаль? Ідіотська постановка питання, але все ж.

Напевно, коли вийшов перший альбом "Проекта Увечье", і мені стало зрозуміло, що ним одним справа не обмежиться і ми тут надовго. Приблизно в цей же час я вирішив, що більше не хочу працювати з реперами в якості дизайнера. Тож довелося пригадати принцип Оккама і застосувати його на собі, збриваючи сутності, які вже віджили своє.


Свій новий реп ти сам якось визначаєш: білий, правий, націоналістичний, патріотичний?

Давно розлучився з потребою вішати на свою творчість ярлики. Рано чи пізно з'являються пісні, які неможливо вписати в рамки якоїсь однієї парадигми, і починаєш розуміти, що немає ніякого сенсу цим заморочуватися. Роблю що подобається, називайте як хочете.

Побічна сторона є у будь-якої популярності. Ось і тобі напевно вже доводилося чути, що "правий реп" - це просто така дуже популярна тема останнім часом. За яку ти вчасно схопився.

Мені цікаво, як взагалі собі це люди представляють. Я найняв фахівців досліджувати російський музичний ринок для виявлення популярних трендів, провів глибокий аналіз ситуації і взявся виробляти актуальний продукт згідно з отриманими результатами? Тоді поспішаю розчарувати, у нас не настільки продуманий підхід. Просто пара хлопців, озброївшись комп'ютером і дешевим usb-мікрофоном, вирішила робити вдома такий реп, який хотілося б слухати їм самим. На ті теми, що їх у той момент хвилювали. Ось що первинне. Все інше, вже звідси витікає.


Зрозуміло, що аналіз ринку ти не робив. І не тільки тому, що його нікому замовити. Просто і не потрібні такі дослідження - на той момент вже стала популярною група 25/17, вже набрала обертів група "Грот", ну і було зрозуміло, що є величезна неохоплена аудиторія. Цікаво, а на тебе особисто ці групи якось вплинули? Не обов'язково їх творчість, можливо, просто їх приклад, що можна писати музику і тільки цим займатися, а не горбатитись на дядька в офісі.

Щоб це стало зрозуміло, потрібно було хоча б трохи стежити за всім цим. Я ж у той час не особливо цікавився російським репом. Про 25/17 знав тільки за участю Анта в "Битві за респект", а у "Грота" чув тільки "Алкотестер". Тому впливу на мене вони ніякого не надали, а з субжанром я знайомився зовсім з інших, більш маргінальних груп. Наприклад, треш-колектив "Бухенвальд Флавія" або більш серйозний і меланхолійний волгоградський "Околореп". На дядька в офісі я до того часу вже і так не горбатився, але гідний заробіток, саме на своєму репі, здавався мені тоді чимось зі сфери ненаукової фантастики. Тому все робилося тільки заради власного задоволення. В принципі, з тих пір мало що змінилося.

Можливо, це просто гра для тебе? Ти ж комікси любиш - ось і за прикладом їхніх героїв придумав собі таку маску.

Що стосується маски, то ліричний герой, звичайно ж, має місце бути. Я все-таки реп пишу, а не документалістику. Але в моєму випадку, навіть мені самому часом складно сказати, де цей ліричний герой закінчується і де починаюсь я. Занадто тісно все переплетено.

"Найбільш обломне і страшне, що там з'являються речі, які круто зроблені. "Проект Увечье", наприклад. На мене віє холодом від цих записів, я дуже засмучений, що це взагалі існує", - каже Noize MC в інтерв'ю популярному виданню "Афіша". Прокоментуєш?

Я дуже радий, що від моїх записів віє холодом на подібних співаків. Обіцяю докласти всіх зусиль, щоб від наших нових треків вони мерзли ще сильніше.

А що не так з Нойзом? Іншими словами, чому ти радий, що саме йому треки не подобаються?

Мені не подобається Нойз. Ні як співак, ні як медійна особистість. Тому даний його вислів для мене - якийсь маркер, що сигналізує про те, що ми йдемо своїм, правильним шляхом. Який не має нічого спільного з шляхами подібних персонажів.

Раніше стикався з критикою колег?

Іноді надсилаю нові треки людям, думка яких для мене важлива, щоб вони зацінили. А хто там що в інтернеті пише, не стежу особливо.

Наприклад, кому?

Імена цих людей вам все одно нічого не скажуть. Просто мої старі друзі, смаку яких я звик довіряти.

А коли взагалі про "Проект Увечье" заговорили? Мені здавалося, після треку "Ультима Туле", чи все ж раніше?

До "Ультима Туле" у нас вже був перший альбом і якась невелика фан-база, переважно з людей, які не слухають реп взагалі. Через "Ультима Туле" стався великий приплив саме реп-слухачів.

А міг би ти пригадати, як ця пісня з'явилася?

Досить прозаїчно все. Списалися у "Вконтакте", поспілкувалися і вирішили зробити щось спільне.

Ще цікаво, звідки ти дізнався про Вадяру Блюзу. Здалося, що це з твоєї подачі про нього вперше заговорили.

У 2010-му я проводив конкурс у своїй групі "Вконтакте". Учасники надсилали свої треки, я вибирав пару прикольних і робив їх авторам обкладинки. Одним з треків-переможців виявився "Блюз" від абсолютно мені тоді незнайомого Вадяри Блюзу. Пізніше з'ясувалося, що сам Вадяра в цей час проходив службу в армії, а трек надіслали його друзі. Мені сподобався його стиль, здалося що у його музики може бути велике майбутнє. Вже пізніше, ми зустрілися в Москві, поспілкувалися і вирішили зробити щось спільне. Записали пару треків, які пізніше непомітно переросли в цілий альбом "Элементарные частицы".

Чи є у тебе однодумці в репі? Хто вони?

Моїми однодумцями є ті, чий підхід до справи мені подобається. Ті, хто намагається зробити щось нове і цікаве, виявляє винахідливість і всерйоз заморочується над усіма аспектами. Тобто, мізерно малий відсоток від загальної маси вітчизняних реп-виконавців.

Що цікавіше: римувати чи малювати? Очевидно, і те, і інше цікаво, але все одно хочеться, щоб ти якось порівняв ці заняття.
  
Принцип схожий. В обох випадках потрібно відтворити в реальності картину зі своєї уяви. Просто в одному випадку ти користуєшся лініями і кольорами, а в іншому - словами і римами. Але особисто для мене, малювання це скоріше спосіб розслабитися, відключити свідомість. Я так відпочиваю. При римуванні ж навпаки, доводиться напружувати мозок.

У групи "Отрицательное Влияние" була пісня "Будь самим собою" з рядками "Ти не станеш чорношкірим,/навіть якщо на пляжі/провалявся все літо,/Будь білим! Цінуй це!" Вона була про те, що реперам в Росії не треба намагатися бути схожими на реперів в Америці, тобто містила досить безневинний посил. Але її несподівано стали слухати праві, які у заклику "Будь білим" почули те, що самі автори не вкладали. По ідеї, феномен "правого репу" варто відраховувати з цього моменту, оскільки раніше ситуація "скінхед слухає реп" була якимось сюром.

Я так довго підводжу до простого питання: коли ти читаєш "залишаємося білими", ти який сенс вкладаєш?

У загальних рисах зміст той самий. Якщо вже зовсім докладно розшифровувати, то вийде щось на кшталт: "Дорогий друже, ти безсумнівно звернув увагу на той факт, що для творчої самореалізації ми вибрали музичний стиль придуманий чорношкірими. Ми визнаємо це, але у свою чергу поспішаємо зазначити, що запозичили у них лише саму форму, створюючи наповнення суто з вітчизняних реалій. Залишаючись білими європейцями, ми жодною мірою не збираємося копіювати архетип чорношкірих реп-артистів, пародіюючи їх моду, тексти, жаргон і культуру. Чого, власне, і вам бажаємо".

Ну або, як казав репер Птаха: "Якщо чесно, треба мати свій стайл, а не копіювати американський кольоровий кал, блядь".

Чим, на твою думку, відрізняється життя в Москві та регіонах? Можливо, є якась історія з твого досвіду, яка це розходження ілюструє?

Рівнем цього самого життя і перспективами, що відкриваються. Провінція завжди має якусь межу росту, досягнувши якої, заповзятливі й талановиті змушені виїжджати у великі міста. Історій у мене таких маса, дуже багато друзів і знайомих роз'їхалася по столицях, не зумівши реалізуватися за місцем прописки.

Ти носиш із собою засоби самозахисту?

Завжди ношу з собою ніж, але не можу сказати що виключно для "самозахисту".

У тебе є ілюзії з приводу майбутнього країни Росія - ну, що одного разу життя тут відчутно покращиться? Що ти думаєш про людей, які тут живуть?

Тут двояке відчуття. З одного боку, звичайно, повна безвихідь без будь-яких просвітів. Але з іншого боку, в історії нашої країни є і куди більш похмурі й страшні сторінки. І їх вдавалося подолати. Без якоїсь надії жити важко, тому сподіваюся на краще. Але готуюся до гіршого. Люди тут абсолютно різні живуть. Відповідно, і ставлення до них різне.

Зараз всі говорять про Бірюльово. Тобі є що сказати з цього приводу?

Ну а що тут нового скажеш? Це все ланки одного ланцюга - Кондопога, Сагра, Манежка, Бірюльово. Якщо проблема не вирішується владою зверху, то народ починає вирішувати її знизу, доступними йому методами. Поступово до людей доходить, що мирні мітинги даремні, а погроми, навпаки, мають резонанс і цілком конкретний результат. Так відбувається поступова радикалізація суспільства. А значить, варто очікувати нових вбивств і погромів.

Чим все закінчиться?

Сингулярністью.

Спілкувався: Андрій Нікітін

Джерело: rap.ru

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru