Молотоff

Гасла протесту:
Свята людина-єдиний дійсний революціонер у цьому світі. О. Шмеман
Жити - значить не коритися А. Камю
Опиратися можна тільки на те, що чинить опір. Б. Паскаль
Свобода або смерть! Нестор Махно
Суспільство має право на опір державі. Д. Локк
Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає. Д.Донцов
Вільною людина може стати лише через свободу інших людей
Народи відновляються лише в боротьбі. Джузеппе Мацзіні
Революція може бути небезпечною, оскільки вона сильна. Рауль Кастро
Мета бунту - перетворення. Альберт Камю
A+ A A-

Карл Густав Юнг: Діагностуючи диктаторів

Інтерв'ю, яке в жовтні 1938 року взяв американський журналіст Ганс Нікербокер у відомого швейцарського психоаналітика, філософа культури, родоначальника аналітичної психології Карла Густава Юнга.

- Що станеться, якщо Гітлера, Муссоліні і Сталіна, всіх разом, закрити на замок, виділивши для них на тиждень буханець хліба і глечик води? Хтось отримає все чи вони поділять хліб і воду?


Я сумніваюся, що вони поділяться. Гітлер як шаман буде, ймовірно, триматися осторонь, не втягуючись у сварку. Муссоліні і Сталін, мабуть, кожен по своєму власному праву вождя або сильного, будуть домагатися володіння хлібом і водою, і Сталін, як більш грубий і жорстокий, отримає все.

У примітивному суспільстві існували два типи сильних людей. Один з них - вождь, фізично більш потужний і сильний, ніж всі його суперники, інший - шаман, сильний не сам по собі, а в силу влади, спроектованої на нього людьми. Таким чином, це імператор і глава релігійної громади. Імператор, як вождь, володіє фізичною силою завдяки своїй владі над солдатами; влада ж ясновидця (шамана) не фізична, а реальна влада, якою він володіє внаслідок того, що люди визнають за ним магічну надприродну здатність. Влада шамана часом могла перевершувати владу імператора. Він міг, наприклад, допомагати або, навпаки, будувати перешкоди на шляху до щасливого життя після смерті, міг оголосити поза законом особистість, громаду чи цілу націю і, виключенням з релігійного життя громади, приректи на вигнання і страждання.

Муссоліні людина фізичної сили. Побачивши його, ви відразу усвідомлюєте це. Його тіло наводить на думку про хороших м’язи. Він лідер, тому що індивідуально сильніший за будь-якого зі своїх суперників. І дійсно, склад розуму Муссоліні відповідає його класифікації, у нього розум вождя.

Сталін належить до тієї ж самої категорії. Він, однак, не творець. Він просто захопив те, що зробив Ленін, встромив свої зуби і пожирає. Він навіть руйнує не творчо. Ленін зніс цілу структуру феодального і буржуазного суспільства в Росії та замінив її своїм власним творінням. Сталін руйнує його. З розумового боку Сталін не такий цікавий, як Муссоліні, якому він подібний в основному типі своєї особистості, і не має нічого спільного з таким цікавим типом, який представлений Гітлером, типом шамана, людини-міфу.

- Той, хто захопив владу над 170 мільйонами людей, подібно Сталіну, не може не зацікавити, подобається він вам чи ні.

Ні, Сталін саме тварина - хитрий злобний мужик, несвідомий звір, в цьому сенсі, безсумнівно, наймогутніший з усіх диктаторів. Він нагадує сибірського шаблезубого тигра цією могутньою шиєю, цими розгладженими вусами, цією посмішкою кота, що злизує вершки. Я можу припустити, що раніше Сталін міг бути Чингісханом. Мене не здивує, якщо він зробить себе царем.

Гітлер зовсім інший. Його тіло не вселяє уявлення про силу. У його зовнішності, перш за все, звертає на себе увагу повний сновидінь, примарний погляд. Я був особливо вражений, розглядаючи начерки, зроблені з нього під час чехословацької кризи; його очима дивиться ясновидець.

У всякому разі, не виникає сумнівів у тому, що Гітлер належить до категорії дійсно містичних шаманів. Нічого подібного не доводилося бачити в цьому світі з часів Магомета - так хтось відгукнувся про нього на минулому Нюрнберзькому з'їзді партії. У тому, що Гітлер діє, як нам здається, нез'ясовним і дивним, алогічним і нерозумним чином, проявляється явно містична особливість Гітлера. І зверніть увагу навіть номенклатура нацистів відверто містична. Взяти хоча б назву нацистської держави. Вони називають її Третій рейх. Чому?

- Бо першим рейхом була Священна Римська імперія, другим був заснований Бісмарком, третій створив Гітлер.

Все так. Але тут більш глибокий зміст. Ніхто не назвав королівство Карла Великого або державу Вільгельма першим і другим рейхом. Тільки нацисти назвали себе третім рейхом. Тому, що це має глибоке містичне значення: в кожному німцеві вираз "Третій рейх" викликає в його несвідомому біблійні асоціації. Таким чином, Гітлер, який неодноразово показав, що усвідомлює своє містичне покликання, постає для фанатиків Третього рейху чимось більшим, ніж проста людина.

Звернемося тепер до поширеного відродження культу Вотана в Третьому рейху. Хто був Вотан? Бог вітру. Розглянемо назву Sturmahteilung - штурмові війська. Шторм, як ви розумієте, вітер. Точно так само і свастика, обертова фігура, яка утворює вихор, з напрямком руху завжди в ліву сторону, що в буддистському символізмі значить щось згубне і несприятливе. Безумовно, все це орієнтовано на несвідоме. І всі разом, ці символи Третього рейху, слідом за його пророком під прапорами вітру, шторму і вихру направляють масовий рух, захоплюючи німців в урагані нестримних емоцій усе далі й далі до долі, яку ніхто, ймовірно, навіть він сам, ясновидець, пророк , фюрер, не може передбачити.

- Але чому Гітлер, який мимоволі змушує кожного німця поблизу себе падати ниць, обожнюючи його, не справляє жодного враження на іноземців?

Абсолютно вірно. Взагалі дехто відреагував точно так само, як реагує будь-який німець в Німеччині. Це відбувається тому, що для кожного німця Гітлер є дзеркалом його несвідомого, в якому не для німця, звичайно, нічого не відбивається. Він рупор, який настільки підсилює неясний шепіт німецької душі, що його може розчути вухо її несвідомого. Він - перша людина, яка представила кожному німцеві, який весь час представляє і бачить у своєму несвідомому долю Німеччини, особливо після поразки у світовій війні, і єдиною характерною особливістю, притаманною кожній німецькій душі, є типово німецький комплекс неповноцінності, комплекс молодшого брата, який завжди трохи запізнюється на бенкет. Влада Гітлера не політична, вона магічна.

- Що ви розумієте під магічною владою?

Щоб зрозуміти це, необхідно зрозуміти, що таке несвідоме. Це частина нашої ментальної структури, яка контролюється нами в незначній мірі, і в якій відкладаються враження і відчуття, думки і висновки, яких ми навіть не усвідомлюємо. Крім вражень, які ми сприймаємо, існують всякого роду враження, що постійно впливають на наші органи чуття, яких ми усвідомити не можемо, тому що вони занадто слабкі, щоб залучити нашу свідому увагу. Вони сприймаються за порогом нашої свідомості. Але всі ці сублімовані сприйняття фокусуються, нічого не втрачається. У той час як ми розмовляємо тут, хтось може розмовляти ледве чутним голосом в сусідній кімнаті - Ви не звернете на це уваги, але розмова за сусідніми дверима безсумнівно реєструється у вашому несвідомому, подібно нашій розмові, яка записується на диктофон. У той час як ви сидите тут, моє несвідоме приймає про вас інформацію, хоча я її не усвідомлюю, і ви були б здивовані, якби я зміг розповісти вам все, що я вже несвідомо дізнався про вас за цей короткий час.


Секрет влади Гітлера полягає не в тому, що його несвідоме змістовніше, ніж моє чи ваше. Секрет Гітлера двоякий: по-перше, це винятковий випадок, коли несвідоме має такий доступ до свідомості, і, по-друге, він надає несвідомому спрямовувати себе. Він подібний людині, яка уважно прислухається до потоку навіювань, нашіптує голосом з таємничого джерела, і потім діє відповідно до них. У нашому випадку, навіть якщо наше несвідоме іноді стає доступним для нас через сни, у нас занадто багато раціональності, занадто багато церебруму, щоб підкорятися йому. Так поводився, наприклад, Чемберлен; Гітлер же слухає і підпорядковується. Істинний вождь завжди відомий.

Спробуємо зрозуміти, як це відбувається. Він сам звертається до свого голосу. Його голос є не що інше, як його власне несвідоме, в яке німці спроектували самих себе; це несвідоме сімдесяти восьми мільйонів німців. Це те, що робить його могутнім. Без німців він, ймовірно, не здавався б таким, яким постає зараз. Це буквально відповідає істині, коли він говорить, що якщо він на щось здатний, то тільки тому, що за його спиною стоїть німецький народ, або, як він іноді говорить, що він є Німеччина. Тому, з його несвідомим, що є вмістилищем душ сімдесяти восьми мільйонів німців, він могутній, і з його несвідомим сприйняттям дійсного співвідношення політичних сил у світі він досі залишається безпомилковим. Ось чому політичні рішення, які він приймає, виявляються вірними всупереч думкам усіх його радників і всупереч думкам усіх іноземних оглядачів. Всякий раз, коли це відбувається, це означає тільки те, що інформація, зібрана його несвідомим і досягає свідомості, завдяки його винятковому дару виявляється більш вірною, ніж у всіх інших, німців та іноземців, які намагалися оцінити ситуацію і прийшли до іншиї, ніж у нього, висновків. І звичайно, це означає, що, маючи цю інформацію в своїх руках, він повинен бути готовий діяти відповідно до неї.

 

- Я думаю, це відноситься до трьох дійсно критичних ситуацій, які він створив, кожна з яких тягла за собою гостру небезпеку війни: коли він увів війська в Рейнську землю в березні 1936 р. і в Австрію в березні 1938 р. і коли він мобілізував і примусив союзників кинути Чехословаччину. Як відомо, в кожному з цих випадків багато з найбільш високопоставлених військових радників Гітлера застерігали його від здійснення цих акцій, оскільки вважали, що союзники чинитимуть опір і Німеччина зазнає поразки, якщо почнеться війна.

Вірно! Дійсно, Гітлер зумів скласти думку про своїх супротивників краще, ніж хто-небудь ще, і хоча здавалося, що його зустрінуть силою, він знав, що його супротивники поступляться без боротьби. У цьому сенсі особливо характерний випадок з Чемберленом, коли той прибув в Берхтесгаден. Там Гітлер вперше зустрівся з вищим державним діячем Британії. Так, пізніше, в Годесберзі, Чемберлен стверджував, що приїжджав, щоб вказати Гітлеру, крім іншого, не заходити надто далеко, що інакше Британія почне військові дії. Але несвідоме сприйняття Гітлера, яке досі не підводило його, проникло так глибоко в характер британського прем'єр-міністра, що всі пізніші ультиматуми і попередження з Лондона не виробляли жодного враження на його несвідоме. Несвідомо Гітлер знав, він не вгадав або відчув, він знав, що Британія не ризикне почати війну. Тим не менш, виступ Гітлера у Спортивному палаці, коли він під священною клятвою оголосив всьому світу, що першого жовтня введе війська до Чехословаччини і без згоди Британії та Франції, цей виступ вперше і тільки раз показав, що Гітлер, у вкрай критичний момент, відчуває страх, слідуючи за Гітлером-пророком. Його голос говорив йому, що треба йти вперед, що все буде добре. Але його людський розум вказував йому на численні небезпеки, можливо непереборні. Тому спочатку голос Гітлера тремтів; його подих переривався. Його промова була сумбурною і до кінця затягнулася. Який чоловік не мерзне в такий момент? У ході цього виступу, яке визначило, ймовірно, долю сотень мільйонів людей, він постав людиною, що зважилися на те, чого смертельно боїться, але подолала свій страх, тому що так було наказано Голосом.

- Його голос не помилявся. Але хто знає, чи залишиться він вірним? Якщо це так, то було б дуже цікаво простежити хід подій декількох наступних років, оскільки він заявив якраз після чеської перемоги, що сьогодні Німеччина стоїть на порозі свого майбутнього. Це тільки початок, і, якщо його голос говорить йому, що німцям призначено стати повелителями Європи, а можливо, і світу, і якщо його голос не помиляється, чи не означає це, що тоді ми знаходимося на порозі надзвичайно цікавого періоду історії?

Так, мабуть, німці тепер переконалися, що знайшли свого месію, спасителя, якого вони очікують з часів поразки у світовій війні. Це відмінна здатність людей з комплексом неповноцінності. До деякої міри положення німців незвичайно нагадує становище євреїв у давнину. Комплекс неповноцінності євреїв був обумовлений політичними та географічними факторами. Вони жили в тій частині світу, яка уподібнилася навчальному плацу для завойовників з будь-якого боку, і після їх повернення з першого вигнання до Вавилону, коли їм загрожувало знищення римлянами, вони придумали рятівну ідею месії, який об'єднає всіх євреїв в націю ще раз і врятує їх.

І німці отримали свій комплекс неповноцінності за схожих обставин. Вони занадто пізно з'явилися в Дунайській долині і поклали початок своій нації набагато пізніше Британії та Франції, що процвітали на своєму шляху до національної держави. Вони дуже запізнилися із захопленням колоній і підставою імперії. Коли вони згуртувалися і об'єдналися в націю, то, оглянувшись навколо, виявили Британію, Францію та інші країни у всеозброєнні дорослих націй, багаті колоніями, і тоді зробилися скривдженими і заздрісними, подібно молодшому братові, чиї старші брати захопили левову частку спадщини. Це було справжнє джерело німецького комплексу меншовартості, яке так багато визначило в їх політичному мисленні і діяльності і яке, безсумнівно, має тепер вирішальне значення в їх політиці в цілому. Неможливо, як ви бачите, говорити про Гітлера, не кажучи про німців, тому що Гітлер і є німецький народ.

Нещодавно я побував в Америці, і мені спало на думку, що можна провести цікаві географічні паралелі з Німеччиною. Я виявив, що подекуди на американському східному узбережжі існує певний прошарок людей, яких називають "жалюгідні білі бідняки", і я зрозумів, що вони в своїй більшості є нащадками ранніх поселенців, деякі з них носять прекрасні старовинні англійські прізвища. Жалюгідні білі бідняки залишилися, коли люди з енергією та ініціативою занурилися в свої закриті фургони і вирушили на Захід. Потім, на Середньому Заході, ви зустрінете людей, яких я вважаю в Америці найбільш врівноваженими, я маю на увазі найбільш врівноважених психічно. Але, в деяких місцях, далі на захід ви зустрінете вкрай неврівноважених людей.

Розглядаючи Європу в цілому, включаючи Британські острови, ми маємо, як мені здається, Ірландію та Уельс еквівалентом вашого західного узбережжя. Кельти обдаровані яскравою багатою уявою. Потім вашому поміркованому Середньому Заходу відповідає в Європі Британія і Франція з їх психічно врівноваженими народами. І потім ви потрапляєте в Німеччину, і якраз за нею живуть слов'янські мужики, жалюгідні білі бідняки в Європі. Мужики не встають вранці і сплять цілий день. Німці, їх, найближчі сусіди, піднімаються вранці, але занадто пізно. Ви не пам'ятаєте, як німці навіть тепер зображують Німеччину на всіх своїх карикатурах?

- Так, "Сплячий Міхель", високий худий суб'єкт в нічній сукні і нічному ковпаку.

Абсолютно вірно, і Сплячий Міхель проспав поділ світу на колоніальні імперії, і таким чином німці здобули свій комплекс неповноцінності, який спонукав їх розв'язати світову війну, і, коли вони її програли, звичайно, їх почуття неповноцінності лише посилилося, з'явилося очікування месії, і таким чином вони отримали свого Гітлера. Якщо він не є їх істинним Месією, то він подібний одному із старозавітних пророків: його місія полягає в тому, щоб об'єднати людей і привести їх до Землі Обітованої. Це пояснює, чому нацисти повинні боротися з будь-якого виду релігією, крім їх власного ідолопоклонства. У всякому разі, у мене не виникає сумнівів, що кампанія проти католицької та протестантської церков, які вони бажають замінити новою вірою гітлеризму, проводитиметься за дуже серйозних, з точки зору нацистів, причин, з безжалісною і неослабною енергією.

- Ви вважаєте, що гітлеризм, можливо, стане постійною релігією для Німеччини, в майбутньому, подібно магометанству для мусульман?

Я думаю, що це дуже ймовірно. "Релігія" Гітлера найбільш близька до магометанство: реалістична, земна, що обіцяє максимум винагород в цьому житті, але з мусульманоподібною Валгаллою, потрапити в яку і насолоджуватися життям в ній мають можливість гідні німці. Подібно магометанству, вона проповідує доблесть меча. Перша ідея Гітлера - зробити своїх людей могутніми, бо дух арійської Німеччини заслуговує, щоб його підкріплювали силою, м’язами і мечем. Звичайно, це не духовна релігія в тому сенсі, який ми зазвичай вкладаємо в це поняття. Але згадаємо, що в ранні дні християнства церква претендувала на тотальну владу, як духовну, так і світську! У наші дні церква залишила це домагання, яке перейняли тоталітарні держави, що вимагають не тільки світської, але й духовної влади.

Мені зараз спало на думку, що "релігійний" характер гітлеризму підкреслюється також тим, що німецькі громади по всьому світу, недосяжні для політичної влади Берліна, засвоюють гітлеризм. Зверніть увагу на німецькі громади в Південній Америці, особливо в Чилі.

- Мене здивувало, що в цьому аналізі диктаторів нічого не було сказано про вплив матері і батька на сильну людину. Доктор Юнг не відводить для них значної ролі?

Було б великою помилкою думати, що диктатором стають внаслідок особистих обставин, наприклад внаслідок сильного опору своєму батькові. Мільйони людей, що протистоять своїм батькам так само рішуче, як, скажімо, Муссоліні чи Гітлер, ніколи не стануть диктаторами або чимось подібним. Треба згадати закон про диктаторів: "Переслідує той, кого переслідували". Диктатори мають зазнати від обставин, здатних привести до диктатури. Муссоліні прийшов у момент, коли країна була в хаосі, робітники вийшли з покори і людей страшила загроза більшовизму. Гітлер прийшов, коли економічна криза знизила рівень життя і збільшила безробіття до нестерпного рівня, а потім велика інфляція, незважаючи на подальшу стабілізацію, довела до зубожіння весь середній клас. Як Гітлер, так і Муссоліні отримали свою владу від людей, і позбавити їх влади було б неможливо. Цікаво, що обидва, і Гітлер і Муссоліні, засновують свою владу головним чином на нижчих середніх класах, робітниках і фермерах.

 


Але повернемося до обставин, при яких диктатори приходять до влади: Сталін прийшов, коли смерть Леніна, унікального творця більшовизму, залишила партію і народ без керівництва, а країну без певного майбутнього. Таким чином, диктатори робляться з людського матеріалу, який страждає від непереборних потреб. Три диктатора в Європі жахливо відрізняються один від іншого, але не так сильно, як вони, відрізняються їхні народи. Порівняйте, як сприймають Гітлера і як ставляться до нього німці, з тим, як ставляться до Муссоліні італійці. Німці дуже сприйнятливі. Вони впадають у крайнощі, вони завжди трохи неврівноважені. Вони космополіти, громадяни світу, легко втрачають свою національну ідентичність, люблять наслідувати інші нації. Всякий німець хотів би вдягатися подібно англійському джентльменові.

- Але не Гітлер. Він завжди одягався по-своєму, і ніхто не міг коли-небудь звинуватити його в тому, що він намагається виглядати так, ніби купує свій одяг на Savile Row.

Абсолютно вірно. Тому він говорить своїм німцям: "Ви повинні стати справжніми німцями!". Німці надзвичайно сприйнятливі до нових ідей, і коли знайомляться з тією з них, що знаходить в них відгук, що захоплює їх, то здатні прийняти її на віру, без критики, і на час повністю підпасти під її вплив, але потім, після певного часу, точно таким же способом відкинути її геть і засвоїти нову ідею, можливо абсолютно протилежну першій. Таким чином, вони управляють своїм політичним життям.

Італійці більше врівноважені. Їхні думки не вагаються і не борсаються, не скачуть і не перериваються внаслідок непомірних захоплень, які є щоденними проявами німецького розуму. Тому ви знаходите в Італії дух врівноваженості, якого не вистачає в Німеччині. Коли в Італії до влади прийшли фашисти, Муссоліні навіть не змістив короля. Муссоліні діє не через екстаз духу, але ніби з молотком у руці вганяє Італію в бажану форму, майже так само, як його батько, колишній коваль, що виготовляв зазвичай підкови. Ця італійська врівноваженість темпераменту підтверджується ставленням фашистів до євреїв. Спочатку вони не переслідували євреїв зовсім, і навіть зараз, коли з різних причин почали антисемітську кампанію, початкове ставлення до деякої міри зберігається. Як я думаю, Муссоліні взагалі пішов на антисемітизм головним чином тому, що переконався, що світове єврейство невиправно налаштоване проти фашизму - досить згадати Леона Блюма у Франції, а також тому, що бажав зміцнити зв'язки з Гітлером.

Гітлер - шаман, рід божественного сосуду, напівбожество, більш того, міф, тоді як Муссоліні - людина, і все у фашистській Італії приймає більш гуманну форму, ніж у нацистській Німеччині, де хід подій визначається через одкровення. Гітлер, як людина, ледь існує. Щонайменше, ховається за своєю роллю. Муссоліні, навпаки, ніколи не затуляється своєю роллю. Його роль зникає за фігурою самого Муссоліні.

Я бачив дуче і фюрера разом під час офіційного візиту Муссоліні в Берлін. Мені пощастило бути у кількох ярдах від Муссоліні, коли війська пройшли гусячим кроком. Якби я не бачив його реакції, то впав би в поширену оману, що Муссоліні ввів німецький гусячий крок в італійській армії - тому, що наслідував Гітлера. Це розчарувало б мене, тому що я розгледів в поведінці Муссоліні безсумнівний стиль, безсумнівний вираз самобутньої людини з належним розумінням в певних питаннях. Наприклад, я думаю, що це проявилося в тому, що він зберіг короля. І вибір титулу, "дуче" - не дож, як у старій Венеції, не дюк, але дуче, просте італійське визначення вождя, було самобутнім і виявило належний смак.

Отже, оскільки я спостерігав за Муссоліні, то не міг не помітити, що він стежить за кращим гусячим кроком, який коли-небудь бачив, із задоволенням і інтересом маленького хлопчика в цирку. Він ще більше розвеселився, коли з'явилася кавалерія і верхової барабанщик пустив коня галопом, щоб зайняти своє місце на одній стороні вулиці, в той час як загін зупинився на інший. Для цього барабанщик проїхався галопом навколо загону, розвернувся до нього обличчям, не торкаючись при цьому поводів, і направляв кінь колінами, в той час як його руки були зайняті барабанними паличками. Це було так чудово зроблено і настільки сподобалося Муссоліні, що він засміявся і заплескав у долоні. Так що введення їм згодом гусячого кроку в Італії, як я переконаний, було зроблено виключно для свого власного естетичного задоволення. Це дійсно найбільш вражаючий крок.

 


У порівнянні з Муссоліні, Гітлер справив на мене враження, в деякому роді, одягненого дерев'яного каркасу, механізму, що нагадує робота або з маскою робота. Упродовж всієї церемонії він жодного разу не посміхнувся, ніби він сердився, чи був у поганому настрої. Я не виявив жодної людської ознаки. Його обличчя виражало непохитну одержимість метою, без тіні гумору. Здавалося, що він дублер реальної людини і що Гітлер-людина ховається всередині, і ховається навмисно, для того щоб не порушити механізм.

Яка разюча відмінність між Гітлером і Муссоліні! Я не міг не відчути прихильності до Муссоліні. Його життєва енергія і пластичність були теплими, людськими, заразливими. У вас затишне відчуття від Муссоліні як людини. Гітлер вас лякає. Ви розумієте, що ніколи не будете здатні розмовляти з цією людиною, тому що це ніхто, це не людина, а колектив. Він не особистість, він ціла нація.

Я вважаю, безумовно, закономірно, що в нього немає особистого друга. Як можна інтимно розмовляти з нацією? Ви можете пояснити Гітлера при особистому зближенні не більше, ніж пояснити великий твір мистецтва, вивчаючи особистість художника. Великий твір мистецтва є продуктом часу, світу в цілому, в якому живе художник, результатом взаємодії мільйонів людей, які його оточують, незліченних потоків думок і енергій, струмуючих навколо нього. Таким чином, Муссоліні, який тільки людина, буде легше знайти наступника, ніж Гітлеру. На щастя, на відміну від Муссоліні я не бачу такої можливості для Гітлера.

- Що, якщо Гітлер одружиться?

Він не одружиться. Не може бути одруженого Гітлера, навіть якщо він одружиться. Він перестане бути Гітлером. Але неймовірно, що він колись зважиться на це. Мене не здивує, якщо стане відомо, що він цілком пожертвував своїм сексуальним життям заради Справи. Це нерідке явище, особливо для людей типу шамана, хоча набагато менш характерне для типу вождя. Муссоліні і Сталін, мабуть, ведуть цілком нормальне сексуальне життя. Справжньою пристрастю Гітлера є, звичайно, Німеччина. Можна сказати, що він буде перебувати або під владою жінки, або під владою Ідеї. Ідея завжди жіночна. Розум жіночий, тому-то голова, мозок є творчими, отже, подібні до черева, жінки. Несвідоме в чоловікові представлене завжди в образі жінки; несвідоме в жінці завжди представлено в образі чоловіка.

- Наскільки важливу роль відіграє особисте честолюбство в складі характеру трьох диктаторів?

Я сказав би, що воно відіграє дуже незначну роль для Гітлера. Я не думаю, що він честолюбний більш, ніж звичайна людина. Честолюбство Муссоліні перевищує честолюбство звичайної людини, але цього недостатньо, щоб пояснити його силу. Він усвідомлює також, що відповідає національній потребі. Гітлер не керує Німеччиною. Він тільки тлумачить загальний напрям подій. Це робить його таємничим і психологічно привабливим. Муссоліні певною мірою управляє Італією, але в іншому він є знаряддям італійців.

Інша справа Сталін. В його характері непереборне приватне честолюбство. Він не ототожнює себе з Росією. Він править Росією подібно царю. Не забувайте, що він, як би там не було, грузин.

- Але яким чином пояснити обраний Сталіним курс? Як мені здається, Сталін далеко не нецікавий і настільки ж загадковий. Більшу частину свого життя він був революціонером-більшовиком. Батько-швець і побожна мати віддали його в богословську школу. В юності він стає революціонером і потім протягом наступних двадцяти п'яти років він нічим не займався, окрім боротьби з царем і царською поліцією. Він сидів у дюжині в'язниць і з усіх втік. Як же ви поясните, що людина, яка все своє життя боролася проти царської тиранії, несподівано уподібнює себе царю?

У цьому немає нічого дивного. Тому що ви стаєте тим, з чим ви постійно боретеся. Що підточило військову силу Риму? Християнство. Завоювавши Близький Схід, римляни виявилися завойованими його релігією. Ви вимушено замикається з тим, проти чого боретеся, і здатні цим заразитися. Необхідно досконально знати царизм, щоб убити його. І коли ви забираєте царя, то стаєте царем самі, подібно до того, як мисливець на диких звірів може уподібнитися звірові.

 

Сталін - молодий революціонер

Я знаю одну людину, яка після багатьох років полювання на велику дичину в належній спортивній манері була затримана, тому що застосувала проти тварин кулемет. Людина зробилася кровожерливою, як пантери і леви, яких вона вбивала. Те ж саме стосується до боротьби Сталіна проти царського кривавого гноблення, і тепер він діє як той самий цар. На мою думку, Сталін тепер нічим не відрізняється від Івана Грозного.

- Ну а те, що рівень життя в Радянському Союзі значно підвищився і продовжує підвищуватися, починаючи з нижчої точки голоду 1933 р., про що повідомлялося багатьма і що відзначав я сам?

Це так. Але Сталін разом з тим, що він цар, може бути хорошим адміністратором. Було б дивом, якби хтось зумів привести таку багату від природи країну, як Росія, до зубожіння. Сталін не оригінальний, він виявляє порочну схильність, так грубо і так цинічно уподібнюючи себе перед всіма цареві всупереч своїм політичним переконанням! Це дійсно пролетар.

- Але ви досі не пояснили мені, яким чином Сталін, лояльний член Комуністичної партії, який боровся в якості революціонера-підпільника за суспільні ідеали, перетворився в узурпатора?

На мою думку, перетворення Сталіна відбулося в ході революції 1918 року. До цього він, можливо, безкорисливо служив на благо Справі і, ймовірно, ніколи не замислювався про особисту владу для себе самого по тій щасливій випадковості, що йому, здається, до пори до часу не було можливості прямувати до чогось подібного. Для нього не існувало проблеми. Але в ході революції Сталін побачив з самого початку, як захоплюють владу. Я впевнений, що він сказав собі самому з подивом: "Але це так легко!" Він повинен був стежити, як Ленін та інші досягають вищого ступеня повної влади і сказати собі: "Так ось як це робиться! Що ж, я зможу перевершити їх. Необхідно лише прибрати того, хто попереду мене". Він, безсумнівно, знищив би Леніна, якщо б той залишився живий. Ніщо не могло зупинити його, як ніщо не зупиняє тепер. Природно, що він зацікавлений, щоб його країна процвітала. Чим багатша і могутніша країна, тим могутнішій він сам. Тим не менш, він не зможе спрямувати свої зусилля цілком на підвищення добробуту країни, поки його особиста жадоба влади не буде задоволена.

- Але він зараз, без всяких сумнівів, має всю повноту влади?

Так, але він повинен утримати її. Він оточений зграєю вовків. Він змушений весь час триматися насторожі. Я повинен сказати, що ми, як я думаю, повинні бути йому вдячні!

- За що?

За наочну демонстрацію всьому світу очевидної істини, що комунізм завжди веде до диктатури.

Але тепер залишимо це в стороні, і дозвольте мені пояснити, в чому полягає моє лікування. Як лікар, я зобов'язаний не тільки аналізувати, ставити діагноз, але і пропонувати лікування. Майже весь час наша розмова велась про Гітлера і німців як незрівнянно більш важливі явища диктатури. Виходячи зі сказаного, я повинен призначити лікування. Надзвичайно важко боротися з такого роду явищем. Це вкрай небезпечно. Я маю на увазі рід стану, коли людина діє під примусом.

Далі, коли мій пацієнт діє під владою вищої сили, сили яка є в ньому самому, подібно голосу Гітлера, я не ризикую наказувати йому не підкорятися своєму голосу. Він не послухає мене, якщо я ризикну наказати. Він буде діяти навіть рішучіше, ніж якщо б я йому не наказував. Єдине, що я можу зробити, це спробувати, інтерпретуючи голос, спонукати хворого поводитися з меншою для нього самого і суспільства небезпекою, ніж, якби він підпорядковувався голосу безпосередньо без інтерпретації. Тому я вважаю, що в цій ситуації єдиний шлях врятувати демократію на Заході - не намагатися зупинити Гітлера. Можна спробувати відвернути його, але зупинити його неможливо без величезної катастрофи для всіх. Його голос говорить йому об'єднати всіх німців і вести їх до кращого майбутнього, кращого місця під сонцем, до процвітання і багатства. Неможливо втримати його від здійснення цих намірів. Залишається лише сподіватися вплинути на напрямок його експансії. Я пропоную направити його на Схід. Переключити його увагу з Заходу і, більш того, сприяти йому в тому, що утримає його в цьому напрямку. Послати його в Росію. Це логічний курс лікування для Гітлера.

Я не думаю, що Німеччина схоче шматок Африки, великий чи малий. Німеччина поглядає на Британію та Францію з їх принадними колоніальними володіннями, і навіть на Італію з її Лівією і Ефіопією і замислюється про свої власні розміри, протиставляючи сімдесят вісім мільйонів німців сорока п'яти мільйонам британців на Британських островах, сорока двом мільйонам французів і сорока двом мільйонам італійців, і вона готова вважати, що повинна посісти у світі місце, не тільки більше, ніж займає одна з трьох великих західних держав, але набагато більше. Яким чином вона досягне цього на Заході без знищення однієї чи більше націй, які його населяють? Існує єдине поле зосередження її дій - це Росія.

- Що станеться, якщо Німеччина спробує звести рахунки з Росією?

О, це її власна справа. Для нас важливо тільки, що це врятує Захід. Ніхто з тих, що здійснили замах на Росію не уникнули неприємностей. Це не дуже підходяща страва. Можливо, буде потрібно сотня років, щоб німці переварили її. Між тим, ми будемо врятовані, я маю на увазі всю західну цивілізацію.

Інстинкт повинен підказати державним діячам Заходу не чіпати Німеччину в її нинішньому настрої. Вона дуже небезпечна. Інстинкт не підвів Сталіна, підказавши йому не перешкоджати війні, в якій західні нації знищують один одного, тоді як він дочекається терміну, щоб обгризти кістки. Це врятувало б Радянський Союз. Я не вірю, що він вступить у війну навіть на стороні Чехословаччини та Франції, хіба до самого кінця, щоб скористатися виснаженням обох сторін. Тому, розглядаючи Гітлера, як пацієнта, і Європу, як сім'ю пацієнта і найближчих сусідів, я запропонував би послати його в Росію. Там багато землі, одна шоста частина всієї поверхні земної кулі. Не буде великою втратою для Росії, якщо хтось захопить її частину, і, як я сказав, ніхто ніколи не досяг успіху в цьому.

Як врятувати ваші демократичні США? Вони, звичайно, мають бути врятовані, навіть якщо всі ми загинемо. Ви повинні остерігатися божевілля, щоб уникнути зарази. Майте у себе численні армію і флот, але бережіть їх. Вичікуйте, якщо почнеться війна. Америка повинна володіти значною військовою потугою, щоб зберегти мир у світі або вирішити результат війни, якщо вона почнеться. Ви останній притулок демократії.

- Але яким чином зберегти мир в Західній Європі, дозволивши Німеччині "йти на Схід", як ви висловилися, після того як Англія і Франція офіційно гарантували тепер кордони нової держави Чехословаччини? У всякому разі, чи не почнеться там війна, якщо Німеччина спробує включити цю державу-обрубок у свою адміністративну систему?

Англія і Франція виконають свої нові гарантії по відношенню до Чехословаччини не більше, ніж виконала Франція своє попереднє поручительство за Чехословаччину. Жодна нація не тримає свого слова. Нація - великий безглуздий черв'як, якого переслідує ніж? Звичайно, фатумом, долею. У нації не може бути честі; вона не може тримати слова. З цієї причини в старі часи намагалися мати короля, що володіє особистою честю і словом.

Ви розумієте, що сто найінтелігентніших в світі людей складуть разом тупу юрбу? Десять тисяч таких володіють колективною інтелігентністю крокодила. Ви, мабуть, помітили, що розмова за обідом більш жалюгідна, чим більше число запрошених? У натовпі якості, якими хтось володіє, розмножуються, накопичуються і стають переважаючими для натовпу в цілому. Не будь-хто володіє гідністю, але всякий є носієм нижчих тваринних інстинктів, володіє сугестивністю печерної людини, підозріливістю і злостивістю дикуна. Внаслідок цього багатомільйонна нація являє собою щось навіть нелюдське. Це ящірка, або крокодил, або вовк. Моральність її державних діячів не перевищує рівня твариноподібної моральності мас, хоча окремі діячі демократичної держави спроможні трохи піднятися над загальним рівнем.

На Гітлера, однак, більш ніж на якогось іншого діяча в сучасному світі неможливо розраховувати, що він виконає поручительство за Німеччину в будь-якій міжнародній угоді, в угоді або договорі, якщо це буде суперечити її інтересам. Тому що Гітлер - це сама нація. Це пояснює, крім того, чому Гітлер змушений говорити так голосно, навіть у приватній бесіді, тому, що він говорить сімдесятьма вісьмома мільйонами голосів.

Монстр - ось що таке нація. Кожен повинен побоюватися нації. Це щось жахливе. Як може подібне мати честь чи слово? Ось чому я за малі нації. Малі нації припускають малі катастрофи. Великі нації припускають великі катастрофи.

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru