Молотоff

Гасла протесту:
Революція може бути небезпечною, оскільки вона сильна. Рауль Кастро
Революцію задумують романтики, здійснюють фанатики, а користуються її плодами негідники. Т. Карлейль
Права не просять - права беруть. П. Кропоткін
Людина приречена бути вільною Жан-Поль Сартр
Вільною людина може стати лише через свободу інших людей
Свобода неподільна: її не можна обмежити, не вбивши її цілком. М.Бакунін
Мета бунту - перетворення. Альберт Камю
Ті, хто роблять революцію наполовину, риють собі могилу. Сен-Жюст
Були б революціонери – буде і революція
Життя має дві форми: гниття або горіння!
A+ A A-

Інтерв’ю з каталонським лівим: Проти соціальної нерівності, а не культурних відмінностей

Яке місце соціалісти мають відводити національному питанню, насправді, питання не з легких. Особливо важливе воно для українських лівих, адже реальні, а інколи уявні утиски україномовних громадян стали головною темою політичних спекуляцій в нашій країні. Чи можливо поєднувати соціальне визволення та адекватну національну політику, не завдаючи шкоди одному й іншому?

Відповісти на це ключове питання нам допоможуть низка інших, які ми задали Пауло Сільва — активісту каталонської секції Четвертого Інтернаціоналу, перебуваючи на таборі революційної молоді.

- Перш за все, цікавить результат багаторічної боротьби проти утисків каталонської мови. Які заходи були здійснені, коли ваша мова була визнана державною поряд з іспанською в Каталонії?

- Нашою метою було зробити каталонську мову настільки ж важливою, як і іспанську. Формально в Катлонії проголошено дві офіційні мови — каталонська поряд з іспанською. Каталонська стала офіційною в публічній сфері, в державних установах та у пресі. Але, мабуть, найважливішим аспектом було забезпечення її присутності у системі освіти. І це одночасно було найскладнішим завданням, яке викликало багато дискусій. Іспанські та каталонські націоналісти хотіли впровадити систему, яка зараз реалізована у Країні Басків. Там учні можуть обирати навчання на мові еускера і лише уроки іспанської будуть проходити іспанською. Також є варіант, який дозволяє обирати 50% уроків іспанською і 50% на еускері. Окрім того, можна обирати все навчання іспанською і лише уроки ескері — на цій мові. Останній варіант призводить до того, що учні не знають мову еускері.

В Каталонії ми опинились перед вибором, чи запроваджувати подібну систему, або ж здійснювати все навчання каталонською. Авторами останньої пропозиції були комуністи і соціалісти, оскільки національний рух Каталонії був завжди тісно пов’язаний з лівими. Підкреслю, цей рух не є націоналістичним, а виступає за незалежність і демократію. Дана пропозиція була внесена для того, аби не розділяти робітничий клас за мовним питанням. Адже завдяки тому, що каталонську мову 40 років тому почали вивчати в школі, зараз населення може в однаковій мірі використовувати іспанську та каталонську. Довгий час іспанська була домінуючою і зараз вона займає значні позиції, принаймні, в мас-медіа та кінематографі. І єдиним беззаперечним місцем для каталонської є школа.

- Тобто це був приклад позитивної дискримінації?

- Так, це була саме позитивна дискримінація і довгий час навколо цього питання не виникало жодних дискусій у суспільстві. Але в останні роки іспанські націоналісти вимагають розширення захисту іспанської мови у системі освіти.

- Чи висловлювали невдоволення іспаномовні жителі Каталонії при введенні цієї системи? Адже їх примушували використовувати нерідну мову.

- Ні, такого не виникало, оскільки система мала на меті інтегрувати людей, які приїхали до Каталонії з інших регіонів, навчити їх мові та познайомити з каталонською культурою без будь-яких проявів обмежень прав. Приміром, до Каталонії свого часу емігрувало багато людей з Андалузії, вони не народилися тут, але називають себе каталонцями. І це ніяк не суперечить тому, що вони одночасно відчувають себе іспанцями чи андалузцями.

Ми бачимо, як різні культури чудово уживаються разом. Батьки 70% населення Каталонії, в тому числі, і мої, були емігрантами і переїхали сюди з інших регіонів Іспанії. Але всі ми вважаємо себе каталонцями і підтримуємо існуючу мовну політику.

- Чи виникають с приводу цього певні непорозуміння з іспаномовними комуністами чи іншими представниками лівих сил?

- Слід виходити з того, що традиційно іспанські праві різко негативно ставилися до національних рухів Каталонії та Країни Басків. На відміну від них іспанські ліві демонстрували більшу лояльність до даного питання. Хоча на практиці лівим з інших регіонів Іспанії буває важко уявити розділення Іспанії і незалежність окремих регіонів.

- В Україні націоналісти застерігають від входження нашої країни до Євросоюзу з міркувань того, що це може знищити національну культуру. Як змінилось культурне життя Каталонії після євроінтеграції?

- Після приєднання до Євросоюзу в Іспанії з’явилося багато емігрантів, але, якщо вони потрапляють до Каталонії, то, звичайно, вивчають каталонську. Якщо до інших регіонів Іспанії, то швидше за все іспанську. Окрім того, євроінтеграція мала позитивні наслідки, оскільки дала каталонській мові більше прав, аніж іспанська держава.

- Каталонська є офіційно визнаною мовою в ЄС?

- Поки що ні, і це є одним з проблемних питань. Та я гадаю, що незабаром її визнають такою, можливо, протягом найближчих п’яти років. Але в будь якому разі каталонська мова завдячує ЄС за розширення своїх прав.

- Ми вважали, що ЄС навпаки зацікавлений в уніфікації і централізації, адже це дає змогу краще контролювати таку велику території.

- Так, він справді зацікавлений в централізації, але в економічному та політичному плані. У питанні культури він є максимально толерантним.

- Що є програмою-максимум для вас, як представника лівого руху Каталонії? Це незалежна соціалістична Каталонія, чи її участь на правах федерації чи інші варіанти?

- Кінцеві вимоги є основним питанням, яке розділяє багатьох каталонських лівих. Незалежні ліві, які близькі за поглядами до лівих Країни Басків, виступають за незалежну соціалістичну Каталонію, за конфедерацію, який включатиме Валенсію, Майорку та інші регіони. В свою чергу Комуністична партія Каталонії виступає за федеральну структуру у складі Іспанії, проте вони визнають каталонців окремою нацією і вимагають встановлення соціалізму в усій Іспанії.

Що ж до наших вимог — вимог секції Четвертого Інтернаціоналу в Каталонії, то можна відзначити особливу річ. Ми вимагаємо існування Каталонської республіки, а це розходиться з позицією секції Четвертого Інтернаціоналу в Іспанії. В інших регіонах країни партії вимагають побудову федерації, але ми відстоюємо ідею конфедерації різних націй, які вільні у своїх діях.

- Яка позиція по цьому питанню у каталонських правих націоналістів?

- Як вже говорилось, історично незалежність Каталонії перед усім вимагали ліві, а не праві сили. Для правих більш важливими є вибори і парламент. Зараз у зв’язку з кризою вони намагаються виглядати більш радикальними, зокрема, в питанні незалежності. В Каталонії є дві головні націоналістичні партії. Вони завжди були пов’язані з Мадридом заради того, щоб отримати вигоду лише для вищих класів Іспанії і Каталонії. Під час виборів іспанські і каталонські праві імітують жорстку конфронтацію, але після виборів вони дуже легко домовляються.

- Ми говорили, що програма відновлення каталонської мови досить нова, але завдяки їй багато людей заговорила каталонською й ідентифікують себе як каталонці. Чи мають, на твою думку, ліві буди зацікавленими у питаннях збереження національної мови та культури?

- На мою думку мова та культура є відмінними від етнічної ідентичності, підкреслення якої може бути небезпечним. Ми хочемо жити в країні, де всі люди можуть вільно спілкуватися двома мовами, щоб каталонська була настільки ж популярною. Але це не означає, що треба збільшувати кількість людей, які ідентифікують себе як каталонці, тому що це все ж таки особисте почуття. Ми зацікавлені у підтримці культурної ідентифікації з метою об’єднати робітничий клас. Ми хочемо, аби кожен поважав культуру інших народів, тому ми маємо приділяти більше увагу культурі, яка отримує меншу підтримку від держави.

- Чи суперечить підтримка однієї національної культури засадам інтернаціоналізму?

- На мою думку не слід ототожнювати боротьбу проти нерівності та проти відмінностей. Варто виступати проти соціальної та економічної нерівності, а не проти різноманітних культурних відмінностей. Навпаки, культурні відмінності є позитивним явищем, це дозволяє суспільству бути більш відкритим та емансипованим. Це не заважає бути представникам різних культур разом і не суперечить інтернаціоналізму.

- Чи підтримуєте ви контакти з національно-визвольними рухами в Палестині, Латинській Америці чи в інших країнах?

- Так, ми маємо зв’язки з рухами в цих регіонах. Ми є секцією Четвертого Інтернаціоналу і через його зв’язки маємо виходи на різні групи.

Цікаво, що каталонські ліві більше контактують з національно-визвольними організаціями з інших країн, а ніж у самій Іспанії. Наприклад, нам, каталонським антикапіталістичним лівим, не завадило б мати більше контактів з активістами з Валенсії чи з Балеарських островів, де розмовляють практично на такій же мові, що і ми. Але ситуація в цих регіонах відрізняється від тої, що є у Каталонії. Їх мова не представлена в публічному секторі, не вивчається у школах й число людей, що нею розмовляє, зменшується. Зараз ми не співпрацюємо повноцінно з їх активістами маємо змінити цю ситуацію. Представники Країни Басків мають зв’язок з іншими регіонами, де розмовляють на мові еускері. Наприклад, у Наваррі і Країні Басків діє одна партія під назвою „Антикапіталісти за мову еускері”. Але у Каталонії, Валенсії і отому острові ми маємо різні партії.

Незалежні ліві Каталонії дуже пов’язані з незалежними лівими у Країна Басків. Дуже часто вони створюють певні проекти орієнтуючись на баскських активістів як на чудовій приклад. Цей спектр каталонських лівих також має зв’язки у Галісії, Сардінії та Бретонії.

- Що ви можете порадити лівим активістам, які займаються національним питанням, аби уникнути шовінізму?

- Ми завжди намагаємось показати, що одночасно з підтримкою мови і культури ми виступаємо проти каталонського правлячого класу разом з іспанським робітничим класом. Тому що ми боремось разом проти єдиного ворога. Тому у боротьбі за мову і культуру треба завжди робити ремарку, що ми проти каталонського уряду, який також докладає зусиль до знищення соціальних прав. Ми хочемо мати об’єднаний робочий клас у всьому світі, але ми не можемо ігнорувати, що деякі культури зазнають утиску. Інтернаціоналізм починається, коли ви виступаєте проти своєї власної влади. І це те що ми намагаємось робити, незалежно від того хто ми – каталонці чи іспанці.

Спілкувались: Ілля Власюк і Олена Ткаліч, “Ліва опозиція”

За матеріалами: gaslo.info

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Детальная информация пластика губ в спб у нас на сайте.

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru