Молотоff

Гасла протесту:
Нудьга контрреволюційна. Гасло 1968 року, Франція
Революція - єдина форма безпосереднього самоврядування С. Дацюк
Вільні духом люди - створять новий світ. Дмитро Донцов
Мета бунту - перетворення. Альберт Камю
Свобода - це, в першу чергу, не привілегії, а обов’язки А. Камю
Все або нічого! Л.М. Толстой
Ми не боїмось руїн. Ми несемо новий світ в наших серцях. Цей світ шириться і в цю хвилину. Буенавентура Дурруті
Народи відновляються лише в боротьбі. Джузеппе Мацзіні
Жити - значить не коритися А. Камю
Свобода або смерть! Нестор Махно
A+ A A-

Елвін Тоффлер: Суспільство перманентно живе в ситуації хаосу й страху

З 60-х років прогнози відомих американських футурологів Елвіна Тоффлера і його дружини Хейді Тоффлер справляли помітний вплив на прийняття рішень не тільки в США, але і у всьому світі. Починаючи з таких новаторських праць, як «Шок майбутнього» (Future Shock) і «Третя хвиля» (Third Wave), Тоффлери говорять про фундаментальні зміни в основах цивілізації, які очікують нас в найближчі десятиліття. Перш за все - про настання інформаційного суспільства і прихід економіки знання на зміну індустріальній епосі і масовому виробництву.

Особливий внесок Елвіна Тоффлера в теорію соціально-економічного розвитку внесла концепція «третьої хвилі». «Перша хвиля» відповідає сільськогосподарській революції, «друга хвиля» - індустріальній, яка розпочалася в XVII столітті. «Третя хвиля» - це сучасний етап розвитку цивілізації, заснованої на інформаційних технологіях. При цьому Тоффлери наполягали на тому, що зміна економічного укладу неможлива без серйозних потрясінь в соціальній сфері і зміни традиційної системи цінностей.

В 2006-му році Тофлерри видали книгу «Революційне багатство» (Revolutionary Wealth). Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю початку 2008-го року, в якому Тоффлери заявили, що світова економіка перебуває на порозі кризи, а також розповіли про нову систему капіталу і швидке поширення просьюмеризму.

- Що спонукало вас зайнятися вивченням теми багатства?

- Елвін Тоффлер: Сьогодні суспільство в цілому і кожна людина зокрема перманентно живе в ситуації хаосу й страху. Поєднання економічних авантюр з інституційними кризами постійно ставить нас віч-на-віч з потенційно руйнівними особистісними проблемами. Людей турбує, чи будуть вони отримувати пенсії, як їм впоратися зі зростанням цін, чи можуть злочинність, наркоманія і вседозволеність зруйнувати життя суспільства. І всі хочуть знати, як цей хаос відіб'ється на їхньому гаманці.

Сьогодні світ знаходиться на шляху до створення абсолютно нової системи багатства. Такі системи виникають нечасто, але кожна формує новий стиль життя і нову цивілізацію. Не тільки нові структури бізнесу, але й нові типи родини, види харчових продуктів, моду, нове ставлення до релігії і свободи особистості. Нова хвиля багатства розхитує всі принципи індустріалізму в міру того, як замість факторів традиційного промислового виробництва, таких як земля, праця і капітал, все більше починає цінуватися знання.

Якщо «друга», індустріальна, хвиля принесла масовість, то «третя» звільняє від неї виробництво, ринки і суспільство. Якщо в результаті «другої хвилі» нуклеарна сім'я витіснила великі сім'ї, типові для аграрних країн «першої хвилі», то «третя» узагалі допускає існування різних сімейних формацій. Якщо «друга хвиля» будувала вертикальну ієрархію, то «третя» створює горизонтальні, мережеві зв'язки й альтернативні структури.

Змінюється стиль організації творчих колективів, все частіше з'являються тимчасові команди для виконання тимчасових завдань в усій економіці. Це має фундаментальне значення для зростання багатства. Разом з цим міняються не тільки робочі місця, але й система розподілу доходів, іншими словами, хто скільки отримує. Я навів вам зразкові схеми, які демонструють відмінності між системами багатства і між трьома великими цивілізаціями.

- Що впливає на створення нової системи багатства?

- Елвін Тоффлер: Усі відзначені зміни - це результат змін у трьох глибинних основах: часі, просторі і знанні, в яких сьогодні відбуваються революційні зміни.


ДЕСИНХРОНІЗАЦІЯ


- Давайте почнемо з часу.

- Елвін Тоффлер: Навіть найпередовіші економіки світу перебувають сьогодні на порозі кризи, яка є прямим результатом «ефекту десинхронізації». Його суть: країни будують передову економіку, оминаючи увагою те, що прогресивній економіці потрібне прогресивне суспільство, оскільки економіка - продукт суспільства і залежить від його основних інституцій. Якщо країні вдається прискорити економічний прогрес, але її ключові інститути відстають, цей дисонанс обмежує можливості створення національного багатства. Саме тому основні інститути сьогодні так часто нефункціональні - вони не відповідають прискореному темпу, якого потребує економіка, заснована на науці. Іншими словами, уряди перебувають у конфлікті зі своїм часом.

Щоб наочно уявити собі темпи змін, уявімо шосе, на якому поліцейський з радаром спостерігає за дорогою. Нею з різною швидкістю рухаються машини, що символізують американські установи. Найшвидша машина їде зі швидкістю 100 миль на годину - це бізнес, двигун трансформацій в суспільстві. За бізнесом зі швидкістю 90 миль на годину йде громадянське суспільство. Третій автомобіль - швидкість 60 миль на годину - сім'я. В середині 60-х років експерти стверджували, що нуклеарна сім'я - працюючий батько, мати-домогосподарка і двоє дітей до 18 років - ніколи не втратить домінуючого становища, але сьогодні вже тільки 25% американських сімей відповідають цьому критерію. Наші реалії - це батьки-одинаки, неодружені пари, пари з дітьми від попередніх шлюбів і навіть гомосексуальні пари. Формати сім'ї, частота розлучень і відносини між поколіннями змінилися.

Повернімося до шосе. На 30 милях на годину їдуть профспілки. Поки робота стає все більш мобільною, а співробітники часто переходять з однієї компанії в іншу, профспілки залишаються застиглими на бурштині комахами і працюють методами, успадкованими з епохи масового виробництва 30-х років минулого століття.

Ще повільніше їдуть урядова бюрократія і законодавчі установи. Вони неохоче змінюються самі і гальмують бізнес. Наприклад, досі для отримання дозволу на будівництво нової злітної смуги в аеропорті потрібні десятиліття, а узгодження при прокладці шосе розтягуються років на сім.

Американська система освіти, правда, волочиться на спущених шинах ще повільніше - 10 миль в годину. Призначена для масового виробництва і функціонуюча як фабрика, вона не розрахована на потреби нової епохи і не може готувати випускників для сучасних компаній.

Позаду всіх їдуть ще три структури. Одна з них - глобальні міжурядові організації на кшталт ООН і МВФ, які не враховують нових суспільних трансформацій і працюють так само, як півстоліття тому. Ще повільніше змінюються політструктури багатих країн. Як нам скаржився свого часу тодішній американський сенатор Коні Мак: "Немає часу на те, щоб зупинитися й подумати, немає ні секунди на те, що хоч віддалено нагадувало б розумну розмову... Дві третини нашого часу йде на піар, виборчі компанії та пошуки спонсорів для них. Я член комітету, робочої групи і бог знає чого ще. Як ви вважаєте, можу я прийняти розумне рішення з приводу тих речей, про які, як вважається, я повинен знати все?".

Найповільніша структура - законодавство. Звичайно, закони повинні змінюватися повільно, це забезпечує передбачуваність у суспільстві та економіці. Але наскільки повільно? Аж до 1996 року сфера телекомунікацій в США регулювалася законом 1934 року. А податок, прийнятий 70 років тому за часів масового безробіття, був скасований тільки в 2000 році.

Говорячи про час, я повинен виділити ще один суттєвий момент - часове зрушення від періодичних операцій до безперервних. Багато підприємств у сфері обслуговування і фінансів уже почали працювати цілодобово, дозволяючи споживачеві скласти власний графік. Час і темпи у виробництві та споживанні стають все більш демасифікованими.

- Тобто процеси в інформаційному суспільстві та економіці відбуваються з усе зростаючою швидкістю, а бюрократія все гальмує.

- Елвін Тоффлер: Бюрократія була найпоширенішим типом організації в індустріальну епоху. Знаменитий соціолог Макс Вебер ще за часів Першої світової війни писав, що всі компанії мають бути організовані за типом бюрократії, оскільки вона найбільш ефективна. Сьогодні ж, коли ми живемо в епоху "третьої хвилі", бюрократія стає не просто неефективною, вона діє в зворотному напрямку. Технологічна революція неможлива без революції організаційних структур. Будь-яка сфера дійсності, яка сьогодні ґрунтується на бюрократії, наприклад система охорони здоров'я, терпить крах і породжує конфлікти всередині самої себе. Потрібні нові типи організації, наприклад мережеві.


АМЕРИКА В АВАНГАРДІ


- Давайте перейдемо до категорії простору.

- Елвін Тоффлер: Простір в даному випадку - це місця, де створюється багатство, критерії та способи вибору цих місць. Як ми змінюємо стосунки з часом, так ми змінюємо і наші відносини з простором. Настає період просторової турбулентності. На думку антиглобалістів, компанії переміщаються туди, де праця коштує дешево. Якби це було так, траєкторію переміщення багатства було б легко прогнозувати і можна було б обнадіяти Африку, де величезний резерв найдешевшої робочої сили. Але така позиція передбачає, що робітники, по суті, взаємозамінні, а це може бути справедливо тільки по відношенню до конвеєрних операцій.

Сьогодні від працівників вимагають постійно оновлюваних вмінь та навичок. А такі складові, як дослідження, комунікації, менеджмент та інше, набувають в процесі створення багатства дедалі більшого значення. Спроби прогнозувати, куди переміститься багатство, - якщо вони будуються на екстраполяції завтрашньої економіки, - приречені на провал. Коли ми переходимо від заводів до наукомісткого виробництва, міняються самі критерії вибору місця високої додаткової вартості.

Переміщення багатства в Азію, виникнення кросснаціональних регіонів, створення кіберпростору, оцифрування багатьох економічних функцій - все це компоненти грандіозної трансформації наших відносин з простором.

Крім того, відбувається постійне переміщення людей через національні кордони - близько півмільярда людей хоча б раз на рік виїжджають з країни. Ця цифра дорівнює чисельності всього населення Землі на зорі індустріальної ери в 1650 році, і це теж не може не впливати на ставлення до простору, а отже і до багатства.

- Але знання-то все одно - найважливіша основа нової системи багатства?

- Елвін Тоффлер: Головні засоби виробництва і ресурси завжди були "конкурентами", як кажуть економісти, тобто використання людиною одного виключає одночасне використання іншого. І раптом виникає система багатства, заснована на знанні, яке не є конкурентним ресурсом: мільйони людей можуть користуватися одним і тим самим знанням, анітрохи його не зменшуючи. Навпаки, чим більше людей ним користується, тим більша вірогідність виробити ще більше знання. До того ж воно нематеріальне.

Щоб оцінити - наскільки це можливо - весь існуючий обсяг знання, треба підсумовувати обсяг знань у зовнішніх сховищах з тим, що є в шести мільярдах наших голів, - це величезне джерело революційного багатства. Усвідомивши це, ми зрозуміємо, чому нове багатство кількісно так відрізняється від того, яке у нас було в попередні епохи.

Оскільки революційне багатство все більше залежить від знання, економіка виявляється "поставлена на місце" як частина більш всеосяжної системи, яка висуває на передній план інші цінності: культурну ідентичність, релігію і мораль. Це суперечить тому, до чого вів нас економоцентризм "другої хвилі", який відводив технологіям і економіці головну роль. Звичайно, у "третій хвилі" технологічний фасад, але це також означає всеосяжну зміну цивілізації.

- Де відбувається зародження нового багатства, чи можна виділити якийсь певний регіон?

- Елвін Тоффлер: В авангарді будівництва нової цивілізації сьогодні йде Америка. При цьому мільйони людей у всьому світі ненавидять США і мріють спопелити усіх, хто там живе. Причиною цього є і політика США на Близькому Сході, і підозри США в наявності імперських амбіцій. Але навіть якщо на Близькому Сході настане мир, а всі терористи перетворяться в пацифістів, все одно багато людей і країн будуть дивитися на Америку щонайменше з побоюванням.

Так відбувається тому, що нова система багатства, яку США створюють, за своєю природою загрожує старим, укоріненим фінансовим і політичним інтересам по всьому світу, а народження нової системи супроводжується неоднозначними змінами в різних сферах: зміною ролі жінки, расових, етнічних і сексуальних меншин. Нова культура сприяє розвитку індивідуалізму, а це розглядається як загроза суспільству, оскільки такий спосіб життя послаблює традиційні форми обмежень в моральній, політичній, релігійній та інших сферах, що виникли в більш ранні часи, і це послаблення вважається заохоченням нігілізму і вседозволеності.

При цьому настання "третьої хвилі" аж ніяк не означає, що у всіх частинах світу вона реалізується однаково і одночасно. Держави розвиваються по-різному: хтось все ще живе за принципами "другої" та "першої" хвиль. А, скажімо, в Китаї поєднуються всі три хвилі.

- Як зміниться роль релігії в суспільстві?

- Елвін Тоффлер: Християнство та іслам постійно збільшують кількість своїх прихильників. Нові технології і радикальний перерозподіл світового багатства серйозно на них впливатимуть. За прогнозами Всесвітньої енциклопедії християнства, до 2025 року число християн виросте приблизно на 30% - з 2 до 2,6 мільярда осіб. Іслам розширюється набагато швидше. Якщо в 2001 році мусульман було 1,2 мільярда чоловік, то до 2025 року їх буде вже 1,8 мільярда. Тобто 50% приросту за чверть століття. Ці цифри набудуть значно драматичнішого відтінку, якщо подивитися, де виявляться "додаткові" християни і мусульмани: в обох випадках спостерігається просторовий зсув.

Просторова передислокація релігій визначатиме розподіл багатства у світовому масштабі. Головні центри християнства приблизно змістяться в Африку, Латинську Америку та Азію (Китай). Кількість мусульман особливо збільшиться в Європі, в основному завдяки імміграції. Вже сьогодні третина всіх мусульман проживає в якості культурно-етнічних меншин в немусульманських країнах. Як правило, це найбільш мобільні та динамічні представники середнього класу, інтелігенції, бізнесмени і професори. Мусульмани, що переїхали, все більше впливатимуть на політику, спосіб життя, ринки і капітал.

Близький Схід, навпаки, втрачатиме вплив на світову економіку, в тому числі і через зсув ісламу на Схід і Захід, а також через зменшення запасів нафти і зниження стратегічної ролі регіону як важливого транзитного центру між Азією і Європою.


МИ ПРОСЬЮМЕРИ


- Що очікує ЗМІ?

Хейді Тоффлер: Засоби масової інформації чекає все більша диверсифікація. Коли ми працювали над "Шоком майбутнього" в 1970 році, в США були три великі телемережі: NBC, CBS і ABC - і різні громадські телеканали для інтелектуалів, у яких було обмежене число глядачів. В основному аудиторія дивилася ті самі телепередачі в той самий час. Люди одночасно йшли на роботу, потім поверталися, так що таку схему було легко пояснити.

Ми написали, що медіа стануть більш різноманітними, настане епоха кабельного телебачення. З нами не погоджувалися, заявляючи, що у кабелю немає майбутнього, тому що його ніхто не дивиться, якість зображення нижче середнього і рекламодавці ніколи не будуть там нічого рекламувати, а значить, кабелю не вижити. І подивіться, який популярний кабель зараз. Пізніше ми звернули увагу на супутникові канали, які функціонують за схожими з кабельними принципам.

Таким чином, 70-і роки стали початком медіареволюціі. Тоді ще не було інтернету, але потім конкуренція призвела до того, що офлайнові медіа почали конкурувати з онлайновими, і ми вважаємо, що подальша диверсифікація та демасифікація продовжаться.

- Блоги - це новий етап?

Хейді Тоффлер: Зараз кожен може вести блог у мережі і писати все, що хоче. Правда, свого часу Маршалл Маклюен сказав, що винахід копіювальної машини дасть будь-якому бажаючому можливість бути видавцем. Але цього не сталося.

- Блогер - це ж і є просьюмер (споживач і виробник в одній особі – ред.)?

Хейді Тоффлер: Звичайно. Але я не люблю блоги (і це наша спільна з Елвіном думка). У них пишуть про занадто особисті, персональні проблемах, мені це не цікаво. Якщо я захочу знайти в блогах щось про актуальну ситуацію в політиці чи економіці, мені доведеться перелопатити купу блогів, перш ніж я доберуся до суті. В цьому сенсі я вважаю, що блоги - це не зовсім ЗМІ, вони виконують іншу функцію: не досліджують якусь певну проблему, а дають можливість висловити особисту точку зору.

Ви ж знаєте Вікіпедію? Це теж типовий просьюмерський проект і результат колективного мислення.

- Яке місце просьюмер займає в новій економіці?

Хейді Тоффлер: Слово "просьюмер" утворене з двох: "виробник" і "споживач". Ми описали його ще в книзі "Третя хвиля" в 1980 році. Щоб передбачити майбутнє багатства, треба враховувати не тільки роботу заради грошей, а й неоплачувану працю зі створення товарів і послуг для себе, яку ми всі виконуємо в якості просьюмерів. Коли ми печемо пиріг і самі його з'їдаємо, ми просьюмери.

Найбільший волонтерський, просьюмерський проект в історії людства - інтернет. Створення мережі зробило особливий внесок у зміну системи знання, в наше ставлення до простору і часу. Інтернет кардинально змінив наш спосіб мислення та навчання, а також спосіб робити гроші, займатися бізнесом, керувати економікою і створювати багатство.

Зараз фактично закладається основа для справжнього вибуху просьюмеризму (виробництва для себе) в найбагатших країнах. Він обумовлений швидким поширенням знання, експансією технологій і деякими іншими факторами. Наприклад, щорічний оборот американської торгової мережі Home Depot, яка торгує різновидами товарів "зроби сам", складає понад 70 мільярдів доларів, а оборот усього цього ринку в США вже досяг 200 мільярдів доларів. Вкладаючи свою безкоштовну працю, просьюмери самі створюють економічну вартість у різних формах. Іноді вони навіть перетворюють свої хобі у бізнес. В результаті одні ринки закриються, але замість них відкриється багато нових.

Не дивно, що всім нам хронічно не вистачає часу, оскільки до оплачуваної роботи додається не тільки неоплачувана, але і робота просьюмера. Ми розподіляємо час між виробництвом, споживанням і виробництвом для себе, здійснюючи таким чином зсув в наших відносинах з часом. Причому в суспільстві настільки сильне прагнення збільшити частку виробництва для себе, що у нас з'явився навіть новий персонаж коміксу - клерк, який хвалиться тим, що "якщо нам пощастить, ми незабаром навчимо наших клієнтів самих виробляти і доставляти товар".

- Як може змінитися просьюмер на наступному кроці розвитку?

Хейді Тоффлер: Можу припустити, що будуть електронні системи, тісно пов'язані з людським тілом, або навіть якісь більш органічні варіанти. Вони будуть функціонувати сім днів на тиждень 24 години на добу і дозволять нам залишатися на зв'язку постійно, а також будуть увесь час контролювати наш тиск і знімати з нас всякі інші медичні показники. Ймовірно, у нас з'являться можливості не просто розповідати про себе в блозі, а безпосередньо демонструвати те, що бачать наші очі в дану хвилину. Тіло стане інструментом комунікації, будуть вживлені різноманітні чіпи. Я не виключаю, що в майбутньому у нас з'явиться можливість робити запасну копію нашої пам'яті, яка може імплантуватися в мозок. Наслідки ще тільки належить оцінити.

- Таку пам'ять, напевно, можна буде вкрасти?

Хейді Тоффлер: В цьому вся проблема - можливість ми отримаємо, але чи захочемо нею скористатися?

Джерело: interviews.com.ua

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru