Молотоff

Гасла протесту:
Я люблю революціонерів. Я не люблю те, в що вони потім перетворюються. Ж. Дерріда
Були б революціонери – буде і революція
Взаємодопомога – фактор еволюції. П. Кропоткін
Революція може бути небезпечною, оскільки вона сильна. Рауль Кастро
Нудьга контрреволюційна. Гасло 1968 року, Франція
Життя має дві форми: гниття або горіння!
Свобода починається з сумніву
Це в них покарання, а в нас повага і авторитет. Нестор Махно
Права не просять - права беруть. П. Кропоткін
Революція - єдина форма безпосереднього самоврядування С. Дацюк
A+ A A-

Соціальна депресія: причини, наслідки та ліки

соціальна_депресія.jpg

Як вилікувати апатію українців?

За останні декілька років розчарування українців набрало нових обертів. У 2014 році воно дійшло до протестів на Майдані і перебувало у напруженні в перші півроку війни. А далі новий етап – апатія. Всі розчаровані куди більше, ніж декілька років тому, але вже не вірять у те, що можуть щось змінити і просто опустили руки.
сд1.jpg
Чому вони розчаровані?
Затягування війни, відчутне зубожіння більшості українців, зрадницька поведінка влади, відчуття того, що після Революції в кращий бік не змінилось абсолютно нічого. Українці все більше вкладають сил для того, щоб забезпечити себе та свою родину, паралельно слухаючи про святкування безвізу чи якісь туманні реформи. Війна стала для всіх звичною справою і вже нікого не лякає, адже вони зрозуміли, що все так і залишиться в замороженому стані на Донбасі й про Київ мова не йде. Тож на неї просто закривають очі.
cl2.jpeg
До чого це призводить?
Суцільна апатія українців дає зелене світло тим, хто завжди чекає на
цей момент – тим, хто незаслужено займає державні посади і скористається небажанням українців боротись, зі спокійною душею розпилюючи бюджет та приймаючи антиукраїнські рішення. Тому що вони знають – сьогодні вони залишаться непокараними, бо покарати їх можуть тільки ті, у кого сьогодні опустились руки.
сд3.jpg
З якого моменту все пішло не так?
Відколи найактивніші учасники Майдану поїхали на Схід у складі добровольчих батальйонів, або присвятили все своє життя волонтерській допомозі. Ті, хто підтримували, але стояли осторонь, так і не усвідомили, що саме у цей час необхідно докласти спільних зусиль аби врятувати країну. Згодом, вони перетворились на розчарованих та «втомлених війною», відгородившись від проблем, які ще вчора вважали «спільними». У 2014 народ спостерігав у Києві за тим, як десятки найактивніших творили нову історію України. Їх це приголомшувало, але і підштовхувало на якісь зміни, щонайменше у власній свідомості. Але коли ці найактивніші зникли з вулиць столиці та поринули у війну – замінити їх стало просто нікому.
cl4.jpgЧому саме зараз час для змін?
Антиукраїнська влада затягуватиме невизначений конфлікт з Росією якомога довше, адже це її єдиний шанс утримати українців у цьому апатичному стані.
Багато добровольців сьогодні повертаються додому і не збираються поринати у цю прірву розчарування. У них, як і декілька років тому, є чіткий план розбудови нової України, на чолі з тими, хто буде захищати національні інтереси. Разом із ними волонтери, котрі також всі ці роки не сиділи склавши руки. Навколо них вже сформувалась команда націоналістів, котрі незалежно від рівня розчарованості населення – готові боротись за свою країну. Немає сенсу чекати «ось закінчиться війна і ми наведемо порядок у Києві» – тому що без порядку у Києві вона не закінчиться.
7YjDsgqcFw0.jpgЩо саме потрібно українцям для цих змін?
Звернутись до своєї памяті. Інколи здається, що в українців пам'ять дуже коротка, враховуючи, що після Майдану вони обрали президентом людину, котра заснувала «Партію регіонів», а тепер дивуються з наслідків. Тож повторюсь, потрібно звернутись до своєї памяті. Згадати, хто першим пішов на фронт, ще до того, як на ньому почала піаритись купа політиків. Хто здійснював Революцію, поки ці політики стояли на сцені, періодично йдучи на «договорняки» з Януковичем. Хто захищав вулиці від сепаратистів, коли міліція боялась виходити із своїх відділків. Хто ставав на допомогу у боротьбі з незаконними забудовами. Хто завжди діяв у інтересах українців, не зважаючи на власні потреби, на невдячність цих же українців і на можливі наслідки для себе? Так, ви знаєте, що відповідь на це питання – націоналісти. Яких у певний важкий період для України почали називати «героями», а потім раптом знову забули звернутись до своєї памяті та почали засуджувати. Адже політики і ліберальні «громадські діячі» наобіцяли їм кращого життя без складнощів і дискомфорту. Націоналісти не обіцяють нікому, що шлях здобуття нової України буде легким, не обіцяють, що не доведеться нічим жертвувати, адже самі не раз жертвували собою. Але у них память набагато краща і вони не забули, для чого і за що боролись.


Далі все залежить від більшості —
готова вона прокинутись зі свого апатичного сну чи ні. І чи готова звернутись до своєї пам’яті, коли знову почнуть виринати «нові обличчя української політики» та згадати, що є за плечима у цих людей. Найкращі ліки від апатії – пам’ять, навчитись не забувати та головне – користуватись цими знаннями у подальших діях та висновках.

Вікторія Смерека

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru