Молотоff

Гасла протесту:
Коли інші права сплюндровані, право на повстання стає безспірним. Томас Пейн
Жити - значить не коритися А. Камю
Я люблю революціонерів. Я не люблю те, в що вони потім перетворюються. Ж. Дерріда
Революція може бути небезпечною, оскільки вона сильна. Рауль Кастро
Опиратися можна тільки на те, що чинить опір. Б. Паскаль
Це в них покарання, а в нас повага і авторитет. Нестор Махно
Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає. Д.Донцов
Все або нічого! Л.М. Толстой
Свята людина-єдиний дійсний революціонер у цьому світі. О. Шмеман
Свобода - це, в першу чергу, не привілегії, а обов’язки А. Камю
A+ A A-

Україна без "контакту"

украрїна_без_контакту.jpg

Днями був оприлюднений указ президента Петра Порошенка про заборону ряду російських інформаційних ресурсів на території України. Реакція пересічних громадян була надзвичайно різноманітною: від схвалення до створення петицій проти указу президента. Підійдемо до розгляду цього питання з різних боків.

Історія проблеми

Блокування доступу у всесвітню павутину та соціальні мережі - доволі поширена у світі, не дивно - найбільше серед країн із недемократичними режимами.

Отож, що забороняють у мережі держави світу:

- Китай заборонив ресурси Google, Flickr, Dropbox, Facebook, Twitter, YouTube, а також частково Вікіпедію.

- КНДР заблокувала Facebook, Twitter і YouTube (і власне доступ у мережу загалом),

- Пакистан заблокував YouTube, а також усі соцмережі, в яких з'являлися зображення з пророком Мухаммедом,

- Іран заблокував близько 50% із 500 найбільш відвідуваних сайтів світу, також блокує Twitter і Facebook на час виборів,
- Саудівська Аравія заблокувала Viber і YouTube,

- Туркменістан заблокував Facebook, Twitter, WhatsApp, YouTube, Gmail, Viber,

- Туреччина заблокувала Вікіпедію,

- Бахрейн заблокував Facebook і YouTube.

Як бачимо, ця проблема не нова для світу. Здебільшого, до блокувань вдаються з метою утисків свободи слова. Але чи це відбувається лише в країнах “третього світу”? Однозначно ні.

свобда_преси.jpg

Західний світ також активно вдається до блокувань:

- в Бельгії блокують сайти та провайдерів, яких було помічено в уживанні “хейтспічу” та запереченні Голокосту, також блокують торенти, що порушують авторські права,

- у Франції блокують сайти за порушення авторських прав, “хейтспіч”, розпалення расової ненависті, а також про-джихадистські ресурси,

- у Німеччині блокують сайти за заперечення Голокосту,

- у Великобританії блокують доступ до багатьох ресурсів для осіб, що не досягли 18 років (контент із насиллям, порнографією, “хейтспічем”, суїцидами, анорексією тощо), за критику монархії із закликом до повалення, пропаганду тероризму,

- у США блокують за “хейтспіч”, розпалення міжрасової ненависті, пропаганду тероризму; хоча також американці активно вдаються до блокувань доступу окремих IP — приміром, у 2013 році для всіх військових армії, що проходили службу закордоном, був заблокований доступ до інформаційного ресурсу “Guardian”; також заблокований у всіх школах доступ до контенту зі згадками ЛГБТ,

І хоч масштаби блокувань у вищезазначених країн світу й не сягають таких об’ємів, як у країн із авторитарними режимами, втім, абсолютної “свободи слова” немає і там, на омріяному Заході.

ukraina_dolzhna_soblyudat_svobodu_slova.jpg

Інтернет — поле війн нового типу?

Близькою до нашої ситуації виявилася ситуація в Грузії 2008 року. Одразу після російської інтервенції грузинські провайдери заблокували доступ до російських сайтів (так, усіх ресурсів із доменом “.ru” ), також було припинене все російське телерадіомовлення. А РФ, у свою чергу, руками хакерів здійснила ряд DDoS-атак на грузинські владні та інформаційні сайти. Російські хакери зламали та знищили сайт інформаційно-аналітичного ресурсу “Грузія-Online”, а також веб-сторінку політичного керівництва Абхазії у вигнанні.

Тоді, в серпні 2008, редакція “Грузія-Online” видала заяву, в якій були доленосні слова: “Якщо окупаційні дії Росії зійдуть їй з рук, то результати синдрому безкарності та вседозволеності не змусять себе довго чекати”. А наступні слова стали пророцтвом: “Сьогодні в Грузії вирішується доля України, точніше Криму, адже відчувши впевненість, Росія обов’язково візьметься вирішувати питання підпорядкування України, розігравши конфлікт у Криму, де дійсно разюча кількість проросійськи налаштованих жителів”.

Внаслідок своєчасних дій грузинської влади, вдалося зупинити подальшу окупацію Грузії. Мабуть, найважливіше чому вчить їх приклад — бути безжальним до ворога та діяти швидко.

58621.jpg

Національні інтереси чи свобода слова?

Питання блокування російських ресурсів в Україні підіймалося ще на світанні російсько-української війни в 2014 році, адже достеменно відомо, що популярна серед молоді мережа “Вконтакті”, читається російською ФСБ. Тоді відбулася масова хвиля видалень із соцмережі українських юзерів у рамках всеукраїнського бойкоту. Зокрема, сторінка ресурсу Molotoff також була видалена з російської мережі.

Втім, на державному рівні блокування відбувається лише на четвертий рік війни, що, природно, наштовхує на думку про черговий популізм української влади, а не обстоювання національних інтересів. Як влучно зазначають журналісти, блокування чомусь досі не торкнулися власне рупорів російської пропаганди, таких як “Антимайдан”, Русская Весна” чи “Спутник и погром”. Крім відверто пропагандистських ресурсів, є і великі медіа, що також здійснюють функцію ретрансляції ідеології російської влади — наприклад, “Russia Today”. Хоча вже цієї зими був заблокований буцімто “опозиційний” -“Дождь”, але хвиля блокувань решти російських медіа досі не відбулася.

1b74814e564bcbeff63c573c761c200f.jpg

Що буде далі?

Блокування ряду російських ресурсів та соціальних мереж, відповідно до указу, мають відбутися до 1-го червня цього року. Хоча голова правління інтернет-асоціації України заявив, що на втілення в життя указу про блокування потрібно до двох років та близько 1 мільярду гривень. Уже сьогодні багато любителів освоїли VPN, аби не розлучатися з російськими ресурсами. Як ситуація з реальним блокуванням розгортатиметься далі — невідомо.

Можна з упевненістю сказати лише одне: для більшості українців цей указ видався наступом на громадянські права і свободи, а отже — російська пропаганда дійсно гарно попрацювала з головами наших співвітчизників.

Аня Вольницова, редактор Molotoff

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Важливо

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru