Молотоff

Гасла протесту:
Свобода неподільна: її не можна обмежити, не вбивши її цілком. М.Бакунін
Ті, хто роблять революцію наполовину, риють собі могилу. Сен-Жюст
Опиратися можна тільки на те, що чинить опір. Б. Паскаль
Революція може бути небезпечною, оскільки вона сильна. Рауль Кастро
Це в них покарання, а в нас повага і авторитет. Нестор Махно
Суспільство має право на опір державі. Д. Локк
Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає. Д.Донцов
Все або нічого! Л.М. Толстой
Вільний той, хто може не брехати А. Камю
Ми не боїмось руїн. Ми несемо новий світ в наших серцях. Цей світ шириться і в цю хвилину. Буенавентура Дурруті
A+ A A-

Україна без "контакту"

украрїна_без_контакту.jpg

Днями був оприлюднений указ президента Петра Порошенка про заборону ряду російських інформаційних ресурсів на території України. Реакція пересічних громадян була надзвичайно різноманітною: від схвалення до створення петицій проти указу президента. Підійдемо до розгляду цього питання з різних боків.

Історія проблеми

Блокування доступу у всесвітню павутину та соціальні мережі - доволі поширена у світі, не дивно - найбільше серед країн із недемократичними режимами.

Отож, що забороняють у мережі держави світу:

- Китай заборонив ресурси Google, Flickr, Dropbox, Facebook, Twitter, YouTube, а також частково Вікіпедію.

- КНДР заблокувала Facebook, Twitter і YouTube (і власне доступ у мережу загалом),

- Пакистан заблокував YouTube, а також усі соцмережі, в яких з'являлися зображення з пророком Мухаммедом,

- Іран заблокував близько 50% із 500 найбільш відвідуваних сайтів світу, також блокує Twitter і Facebook на час виборів,
- Саудівська Аравія заблокувала Viber і YouTube,

- Туркменістан заблокував Facebook, Twitter, WhatsApp, YouTube, Gmail, Viber,

- Туреччина заблокувала Вікіпедію,

- Бахрейн заблокував Facebook і YouTube.

Як бачимо, ця проблема не нова для світу. Здебільшого, до блокувань вдаються з метою утисків свободи слова. Але чи це відбувається лише в країнах “третього світу”? Однозначно ні.

свобда_преси.jpg

Західний світ також активно вдається до блокувань:

- в Бельгії блокують сайти та провайдерів, яких було помічено в уживанні “хейтспічу” та запереченні Голокосту, також блокують торенти, що порушують авторські права,

- у Франції блокують сайти за порушення авторських прав, “хейтспіч”, розпалення расової ненависті, а також про-джихадистські ресурси,

- у Німеччині блокують сайти за заперечення Голокосту,

- у Великобританії блокують доступ до багатьох ресурсів для осіб, що не досягли 18 років (контент із насиллям, порнографією, “хейтспічем”, суїцидами, анорексією тощо), за критику монархії із закликом до повалення, пропаганду тероризму,

- у США блокують за “хейтспіч”, розпалення міжрасової ненависті, пропаганду тероризму; хоча також американці активно вдаються до блокувань доступу окремих IP — приміром, у 2013 році для всіх військових армії, що проходили службу закордоном, був заблокований доступ до інформаційного ресурсу “Guardian”; також заблокований у всіх школах доступ до контенту зі згадками ЛГБТ,

І хоч масштаби блокувань у вищезазначених країн світу й не сягають таких об’ємів, як у країн із авторитарними режимами, втім, абсолютної “свободи слова” немає і там, на омріяному Заході.

ukraina_dolzhna_soblyudat_svobodu_slova.jpg

Інтернет — поле війн нового типу?

Близькою до нашої ситуації виявилася ситуація в Грузії 2008 року. Одразу після російської інтервенції грузинські провайдери заблокували доступ до російських сайтів (так, усіх ресурсів із доменом “.ru” ), також було припинене все російське телерадіомовлення. А РФ, у свою чергу, руками хакерів здійснила ряд DDoS-атак на грузинські владні та інформаційні сайти. Російські хакери зламали та знищили сайт інформаційно-аналітичного ресурсу “Грузія-Online”, а також веб-сторінку політичного керівництва Абхазії у вигнанні.

Тоді, в серпні 2008, редакція “Грузія-Online” видала заяву, в якій були доленосні слова: “Якщо окупаційні дії Росії зійдуть їй з рук, то результати синдрому безкарності та вседозволеності не змусять себе довго чекати”. А наступні слова стали пророцтвом: “Сьогодні в Грузії вирішується доля України, точніше Криму, адже відчувши впевненість, Росія обов’язково візьметься вирішувати питання підпорядкування України, розігравши конфлікт у Криму, де дійсно разюча кількість проросійськи налаштованих жителів”.

Внаслідок своєчасних дій грузинської влади, вдалося зупинити подальшу окупацію Грузії. Мабуть, найважливіше чому вчить їх приклад — бути безжальним до ворога та діяти швидко.

58621.jpg

Національні інтереси чи свобода слова?

Питання блокування російських ресурсів в Україні підіймалося ще на світанні російсько-української війни в 2014 році, адже достеменно відомо, що популярна серед молоді мережа “Вконтакті”, читається російською ФСБ. Тоді відбулася масова хвиля видалень із соцмережі українських юзерів у рамках всеукраїнського бойкоту. Зокрема, сторінка ресурсу Molotoff також була видалена з російської мережі.

Втім, на державному рівні блокування відбувається лише на четвертий рік війни, що, природно, наштовхує на думку про черговий популізм української влади, а не обстоювання національних інтересів. Як влучно зазначають журналісти, блокування чомусь досі не торкнулися власне рупорів російської пропаганди, таких як “Антимайдан”, Русская Весна” чи “Спутник и погром”. Крім відверто пропагандистських ресурсів, є і великі медіа, що також здійснюють функцію ретрансляції ідеології російської влади — наприклад, “Russia Today”. Хоча вже цієї зими був заблокований буцімто “опозиційний” -“Дождь”, але хвиля блокувань решти російських медіа досі не відбулася.

1b74814e564bcbeff63c573c761c200f.jpg

Що буде далі?

Блокування ряду російських ресурсів та соціальних мереж, відповідно до указу, мають відбутися до 1-го червня цього року. Хоча голова правління інтернет-асоціації України заявив, що на втілення в життя указу про блокування потрібно до двох років та близько 1 мільярду гривень. Уже сьогодні багато любителів освоїли VPN, аби не розлучатися з російськими ресурсами. Як ситуація з реальним блокуванням розгортатиметься далі — невідомо.

Можна з упевненістю сказати лише одне: для більшості українців цей указ видався наступом на громадянські права і свободи, а отже — російська пропаганда дійсно гарно попрацювала з головами наших співвітчизників.

Аня Вольницова, редактор Molotoff

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru