Молотоff

Гасла протесту:
Ми не боїмось руїн. Ми несемо новий світ в наших серцях. Цей світ шириться і в цю хвилину. Буенавентура Дурруті
Революція неймовірна, тому що вона справжня. Гасло 1968 року, Франція
Суспільство має право на опір державі. Д. Локк
Опиратися можна тільки на те, що чинить опір. Б. Паскаль
Це в них покарання, а в нас повага і авторитет. Нестор Махно
Взаємодопомога – фактор еволюції. П. Кропоткін
Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає. Д.Донцов
Революція може бути небезпечною, оскільки вона сильна. Рауль Кастро
Нудьга контрреволюційна. Гасло 1968 року, Франція
Революція - єдина форма безпосереднього самоврядування С. Дацюк
A+ A A-

Бої не припиняються

Перша ніч весни. На дорозі невелика ожеледиця - найбільш небезпечна погода. Ти спокійно їдеш трасою і не розумієш, де починається слизька дорога, адже температура на межі 0/-2.

Авто відчуваєш тільки на початку заносу.

З легкістю проскочили пусту трасу і під ранок вже були далеко за Харковом.

Весняні світанки кардинально відрізняються від зимових. Схід сонця проходить дуже швидко. За п'ятнадцять двадцять хвилин з суцільної темряви все перетворюється на повноцінний день. На світанку в’їжджали в Луганську область. Дороги там взагалі не стало. Розбитий асфальт, величезні ями, натягнута на дорогу багнюка - не дозволяють на дистанції в п'ятнадцять кілометрів переключитись на третю передачу.

Перед Сватово на блокпосту стало зрозуміло, що пройшла ротація. Незнайомі обличчя, ставлення - як до терористів. Працівники ДАІ оглянули все авто. Зі здивуванням:

- Волонтери? На Станицю?

На багатьох блокпостах стоять працівники міліції і така ситуація була аж до самої Станиці Луганської.

За Сватово розбили дорогу вщент. У нашого буса не вистачає кліренсу, щоб об’їхати деякі ділянки дороги. За неповний рік дорога була зруйнована в напрямку Луганська. Де-не-де лишилися нормальне покриття, де можна без проблем їхати.

Цього разу шість пунктів, куди потрібно було заїхати, всі вони знаходилися на передовій, де за Мінськими домовленостями має бути тишина.

Щастя нас зустріло звуками автоматних черг. Враховуючи, те що солдати вже не звертають на це увагу, але постріли не припинялися всі три години, які ми були в селищі.

Заїхали до айдарівців. Довго розмовляли з хлопцями про теперішній стан речей на фронті і на "великій землі". Хлопці чекають, що їх будуть перекидати на інше місце дислокації.

Групи диверсантів-бойовиків регулярно заходять в місто, де отримують відсіч від солдатів та добровольців.

Питаємо:

- Як перемир’я?

- Боїв стало менше, - кажуть хлопці. - Але вони є кожного дня.

Добровольці не довіряють генералам з центру. Ймовірно, що їх перекидають, щоб здати Щастя. Але - це не офіційна позиція батальйону, а просто думки бійців в голос. Вони кажуть, що будуть стояти до останнього, головне, щоб їх не зрадив Київ. Поговоривши, рушили далі.

У мінометників розвантажилися і домовилися забрати хлопців, що їхали в Башкірівку. Заїхали на блокпост перед Веселою горою, там хлопці повернулися з риболовлі. Піймали товстолоба і були зайняті чисткою риби. Дуже кумедно спостерігати за хлопцями, за побутовою роботою. Солдати кажуть, що обстрілів стало значно менше, але вони це пов’язують не з Мінськом, а з тим, що велику кількість бойовиків було перекинуто під Дебальцево.

Юра розповів, що декілька днів тому була серйозна стрілянина з боку сепаратистів - якісь внутрішні розбірки між різними групами бойовиків. Почаювали і в дорогу.

Далі були артилеристи. Хлопці так само сидять на сумках. Всіх відводять на 80 кілометрів в тил, лишаючи тільки піхоту.

Остання точка була в Станиці Луганській, де стоять хлопці з батальйону ім. Кульчицького. Дорога до них пролягає через сумнозвісний блокпост «Сталінград» - назва говорить сама за себе - місце одне з найгарячіших цієї війни. Я назвав би його другим аеропортом тільки без бетону і в Луганській області.

Хлопці живуть в норах - це єдиний спосіб вижити там.

 Цей блокпост накривала ворожа артилерія тижнями, неприпиняючи вогню. Ліси навколо скошені мінометами. Дивлячись на ці пейзажі, здається, що хтось взяв величезну косу і навмання махав по деревам, які падали наче суха трава. Величезні воронки - чорні, як діри в космосі. Перепахані піски та згорівша техніка. І люди, що живуть між цим жахіттям. Безумовно, це одне з найскладніших ділянок неіснуючого фронту.

На в’їзді в саме місто нас зустрічали хлопці. Вони провели нас до місця постійної дислокації. Розвантажили авто, земляки провели екскурсію та познайомили з бійцями.

Десь півроку тому я допомагав волонтерам збирати допомогу для Дружківського дитячого будинку. Там познайомився з відомим на всю країну волонтером – Арменом. У нього працювала помічниця, молода, красива дівчина С., яка була несподіванка, коли нас завели в приміщення медпункту і там ми побачити її. Боєць «Риба» каже, що забрали дівчину з-під Дебальцево з розбитого госпіталю і тепер вона працює тут, в медпункті на самісінькій передовій, рятуючи життя солдатів.

За столом довго говорили про політичну ситуацію та майбутнє держави. Хлопці жартують:

- Перемир’я по-українськи - нас тримають тут, щоб не бути в Києві на Майдані 3.0.

Ситуація там досить критична. Зі слів хлопців, розвідка доповідає, що сьогодні має бути бій, але зі Станиці та навколишніх територій знімають мінометників та артилерію і перекидають в тил.

Дуже багато питань у хлопців до керівництва та головнокомандуючого. Чому досі ніхто не покараний за стратегічні поразки? Чому немає наказу наступати? Адже сил і техніки, за їхніми словами, вистачить, щоб взяти і Луганськ і Донецьк.Хлопці просто не розуміють, чому з блакитних екранів товстопикі чиновники з величезними погонами розповідають про десятки тисяч зарплати солдатам, а по-факту хлопці не отримують і п’яти тисяч.Те саме з підбитою технікою. Як можна так брехати на крові солдатів? Вони кажуть в жарт, що кожне наступне перемир’я – це 15-30 кілометрів зданих територій керівництвом держави.

Безумовно хлопці з батальйону Нацгвардії – це козаки ХХІ століття, але невже треба їх всіх покласти, для того щоб керівництво держави зрозуміло, що людське життя безцінне.

Близько 17:00 проїхали Старобільск разом з відпускниками-мінометниками. І тут дзвінок від сумчанина з "Айдару", до якого ми зранку заїжджали. Він з тривогою в голосі:

- Ви де?

- Скоро буде Сватово, а що? - кажу я.

- Тоді добре. - з полегшенням каже соладт. - В Станиці почався бій.

З Луганської області виїхали по темноті. Розбита дорога вночі – це щось надзвичайне, емоції водія не можна описати цензурними словами та оборотами.

На кожному блокпосту поза зоною АТО повні обшуки автомобіля. У Харкові міліція влаштувала показовий обшук, з простукуванням обшивки авто, просвітили ліхтариком всі шурупи чи не викручувалися останнім часом, перетрясли всі сумки до останнього фантику від цукерки. Насправді, їм непотрібно щось знайти у мене в машині, їм просто подобається сам процес так званого приниження волонтерів та військових, які повертаються додому з війни. На кшталт, «щоб ви не робили, ми все одно тут при погонах і повноваженнях і будемо вас «імєть».

За Харковом мокра дорога перетворилась у скло. Вже під Сумами я прокинувся на пасажирському сидінні від сильного поштовху. Влад каже, що повело на слизькій трасі і нас врятував відбійник. Добре, що швидкість була не більше 70 км/год, інакше було б горе. Слава Богу, що всі здорові і ніхто не постраждав, але ремонт авто потягне більше ніж на п’ять тисяч.

P.S. Пропаганда перемир’я працює проти волонтерського рух та солдатів.

Люди втомилися від війни, і коли вони чують з екранів телевізора, що там перемир’я, а є лише поодинокі бої, то всі розслабляються і перестають допомагати.

А насправді, потреби солдатів не зменшилися, і гірше того - бої в напрямках Щастя, Дебальцево, Піски - не припиняються. Мабуть у нас коротка пам'ять.

Андрій Букін, громадський діяч

Хлопці просять:
- Форму;
- Наколінники;
- Рюкзаки 80-120лт;
- Дальномери;
- Автомобілі;


Фінансова допомога
ПриватБанк
4323 3553 0138 0143
Букін Андрій

Разом до перемоги!

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru