Молотоff

Гасла протесту:
Свобода починається з сумніву
Вільні духом люди - створять новий світ. Дмитро Донцов
Це в них покарання, а в нас повага і авторитет. Нестор Махно
Коли інші права сплюндровані, право на повстання стає безспірним. Томас Пейн
Вільною людина може стати лише через свободу інших людей
Все або нічого! Л.М. Толстой
Взаємодопомога – фактор еволюції. П. Кропоткін
Життя має дві форми: гниття або горіння!
Права не просять - права беруть. П. Кропоткін
Ми не боїмось руїн. Ми несемо новий світ в наших серцях. Цей світ шириться і в цю хвилину. Буенавентура Дурруті
A+ A A-

Війна за Соборність України

Вночі наше місто дуже тихе. Коли перестають їздить автомобілі і вештатись молодь, місто стає таким тихим, що можна почути за пів кварталу, будь-який рух.

Здається, що це така дрібниця - просто звуки чи їхня відсутність, але це великий показник. Це місто мирне. Його мешканці вночі тихо сплять по своїх домівках, переживаючи лише за робочі проблеми наступного дня.

В той час, коли я сідав у автомобіль, у місті Щастя тривав запеклий бій, який вже точився декілька годин.

З розповідей солдата.
Місто в ночі схоже на роздовбаний мурашник. І не зважаючи на те, що кожний підрозділ знає свої функції та місце утримання (ділянка, клаптик землі, укріпрайон), це схоже на хаос. Таке враження що місто, як той перевертень - оживає тільки вночі. Нестерпний шум від постійно працюючої артилерії не можна ні з чим порівняти – це звуки, які люди не мали б чути ніколи. Звичайно, що вуличне освітлення не працює, але вогневі «карандаші» освітлюють небо своїми реактивними хвостами. За декілька годин вже не розумієш, це день чи ніч. Все стає змазаним. Постійні залпи з різних сторін і ти не усвідомлюєш - де наші, а де ворожі. Спочатку до цього не можеш звикнути, голова йде обертом, серце б’ється так, що здається кров ось-ось хлине з вух. Але з часом організм пристосовується до таких умов і навіть більше, починаєш шукати переваги у зареві від цих клятих смертоносних «карандашів».

Та ніч була особлива - терористи, як ніколи до цього, близько підійшли у лобовому зіткненні. Черги автоматів, підствольники - стрілянина з різни х боків. Незрозуміло, де беруться сили на відбиття таких потужних та масових атак терористів. Це без перебільшень схоже на пекло.

Якщо мене хтось запитає, як має виглядати пекло, я точно знаю, що відповісти – це нічний бій у Щасті.


На Куп'янськ - страшна дорога. Вона і до війни була не досить гарною, а за останній рік перетворилась в битий шлях. Ми вирішили спробувати іншу дорогу, хоча і довшу, але з розрахунком, що дорожнє покриття буде кращим.

В той момент, коли я звертав з траси на новий маршрут, наші артилеристи, маневруючи підконтрольними нам територіями, виконували бойове завдання. Їхні «карандаші» лягали строго в задану точку на карті. За нашими даними, напередодні вони впорались з нелегким бойовим завданням і суттєво допомогли нашій піхоті у захисті останнього блокпосту за Щастям. На жаль, багато грифів секретності - описувати їхню роботу просто заборонено, але я хочу щоб сумчани пишалися своїми синами, які гідно виборюють Соборність нашої країни.

На ранок пішов сніг. Він закривав дорожне покриття і результати нічного бою в Щасті. До нас знову повертається зима, в ній багато мінусів і воювати взимку набагато складніше, але це прекрасна пора року, яка прикрашає всі недоліки, що наробили люди своєю присутністю на цій землі.


Надзвичайно красиві пейзажі розгортаються на світанку. Якщо зупинитись на хвилинку, вийти подихати повітрям і озернутися довкола, то ніколи не можеш собі уявити, що десь там - за кілометр попереду - триває справжня війна - війна за Соборність і цілісність України.

Так склалося, що ми попали в Щастя в період тиші і навіть доїхали до перших блокпостів, які приймали вночі непрошених гостей. Там велика кількість сумчан і нам треба було передати їм індивідуальні передачі. Там ми довідалися багато про ніч «нашої дороги новим маршрутом».

Вранці в бліндаж прилетів снаряд. Слава Богу, всі вціліли, бо були на ранковій нараді, але у хлопців погоріли речі. Я все розумію, - там накази, постанови, рішення… але ж тут війна. Як після такого можна відмовити солдату у видачі нової форми. Мені інколи здається, що керівництво настільки зосереджене пересуванням фігурок на шаховій дошці, що їм немає діла до справ звичайних солдатів. Те саме стосується артилеристів. Як можна їх зараз не забезпечувати необхідними запчастинами, антифризом, патрубками, ключами..? На них тримається величезна відповідальність з оборони і прикриття піхоти. І не дивлячись ні на що, такий стан справ продовжується до сьогоднішнього дня. З нагальних потреб хлопці-артилеристи просять запчастини, піхота просить камуфляж і оптику.

Вдень Щастя схоже на місто привид - будинки всі цілі, але на вулицях немає людей.

Ми не зустріли жодної живої людини. Де-не-де можна побачити у закутках хлопців в камуфляжах, які готують собі сніданок на відкритому вогні.

Снігопад зробив свою справу, дорога перетворилась в суцільний каток і ми потихеньку подрифтували додому. Як тільки перетнули кордон Луганської та Харківської області, з’явилося повідомлення від наших друзів, що обстріли Щастя поновилися.

Хлопці жартують, що ви частіше приїздіть, бо коли ви в місті - нас не обстрілюють.

Андрій Букін, громадський діяч

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru