Молотоff

Гасла протесту:
Свобода неподільна: її не можна обмежити, не вбивши її цілком. М.Бакунін
Вільною людина може стати лише через свободу інших людей
Суспільство має право на опір державі. Д. Локк
Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає. Д.Донцов
Це в них покарання, а в нас повага і авторитет. Нестор Махно
Свобода одного закінчується там, де починається свобода іншого. М.Бакунін
Свята людина-єдиний дійсний революціонер у цьому світі. О. Шмеман
Ми не боїмось руїн. Ми несемо новий світ в наших серцях. Цей світ шириться і в цю хвилину. Буенавентура Дурруті
Cолідаризуватися треба з тими, у кого стріляють, а не з тими, хто стріляє А. Камю
Народи відновляються лише в боротьбі. Джузеппе Мацзіні
A+ A A-

"Армія опору Господа": десять біблейських заповідей, написаних кров’ю Чорного континенту

«Армія опору Господа» – угандійське моноетнічне парахристиянське повстанське угрупування, яке рекрутує своїх солдатів з представників народності ачолі, що, за твердженням деяких дослідників, дає привід розглядати його, як організацію націоналістичного спектру.

«Армія опору Господа» (далі – АОГ) заснована Джозефом Коні, що оголосив себе пророком і «гласом Святого Духу» та присвоїв собі військове звання генерал-майора. Бойовики АОГ змагають за встановлення в Уганді теократичного режиму, заснованого на десяти біблейських заповідях.

Ad fontes

Історія «Армії опору Господа» (Lord’s Resistance Army) розпочалася в 1987 році, коли представники народності аколі та ачолі, які є національними меншинами Уганди, підняли повстання проти уряду Йовері Мусевені.

Прапор "Армії опору Господа"

Мусевені у 1979 році повалив правління Іді Аміна, «Великого папи», – диктатора-канібала, якому до цих пір симпатизують повстанські формування, з яких АОГ не єдина, з ким доводиться боротися владі Уганди і сусіднім державам. Але, на відміну від останніх, у прибічників Коні особливо криваві та жорстокі методи спротиву, які вони виправдовують піднесеними цілями «морального очищення».

Джозеф Коні, лідер АОГ

Представники невдоволених «партій», потерпіли невдачу у відкритому бою з Мусевені, тому втекли в джунглі, звідки продовжили війну. Спочатку бойовики АОГ були «Угандійською народно-демократичною християнською армією» або ж «Угандійською християнсько-демократичною армією», а з кінця 1991 року керівник АОГ Джозеф Коні перейменував своїх підопічних в «Армію опору Господа».

Еліс Аума

У минулому Коні (1961 р.н.) був вівтарним служкою, а пізніше і священиком католицької церкви на півночі Уганди. Деякий час він був сподвижником своєї двоюрідної сестри, колишньої повії, цілительки і ясновидиці Еліс Ауми (Лаквени), що оголосила себе «Святою» та заснувала секту «Рух Святого Духу», розгромлену урядом у 1986 році. Своєю метою вона вважала «створення Царства Божого на Землі». В народних чутках їй приписували уміння зупиняти кулі, і вона насправді отримала декілька перемог над військами своїх противників. Проте у вирішальній битві поблизу самої столиці Уганди, Кампали, її військо було розсіяне артилерійським вогнем. Еліс Аума залишила країну і переховувалася в Кенії, де померла у січні 2007 року від невідомої хвороби в таборі біженців.

«Живе втілення Святого Духу»

Джозеф Коні є наступником Еліс, тому вирішив назвати себе «живим втіленням Святого Духу». Серед своїх прихильників він має великий авторитет, населення Уганди приписує йому, як і його сестрі, здатність зупиняти кулі.

Територія заселена етнічною групою ачолі та зона конфлікту

Духовне учення АОГ досить заплутане і суперечливе – в ньому поєднуються парахристиянські мотиви і африканські вірування. До цього коктейлю забобонів додаються ще й політичні домагання африканських національних меншин. В основі програми АОГ лежать «десять заповідей Божих» і політична доктрина, сформульована другою людиною в «Армії», після Джозефа Коні, Вінсентом Отті.

Вінсент Отті

В одному з інтерв’ю Вінсент Отті говорив: «Армія опору Господа – лише назва руху, тому що ми б’ємося від імені Господа. Господь – єдиний, хто нам допомагає. Ось чому ми придумали таку назву. І люди завжди запитують нас, чи правда, що ми б’ємося за десять заповідей Господніх? Так, це правда, тому що десять заповідей – закон, дарований Господом людям на Землі. Всім людям. Якщо ви слідуватимете цьому закону, то ніхто не прийме у себе злодія, ніхто не захоче відняти в іншого його дружину, ніхто не зважиться на невмотивоване вбивство, і так далі».

Джозеф Коні та Вінсент Отті

2 жовтня 2007 року Джозеф Коні застрелив свого найближчого підручного Отті, звинувативши його у шпигунстві. Писання Отті проголошували ідеї демократії, рівності і миру, але «революційна» практика його однодумців кардинально розходиться із заявленими цілями руху.

Повстанці Коні звинувачуються в масових порушеннях прав людини, у тому числі в таких військових злочинах, як нанесення каліцтв, тортури, зґвалтування і викрадання цивільних осіб.

Кров Чорного континенту

Джозеф Коні, який на початку антиурядового повстання сам був ще підлітком, поповнює свою армію шляхом викрадання мирних жителів, в першу чергу дітей, які піддаються інтенсивній психологічній обробці і привчаються до жорстоких методів ведення війни.

Як стверджує Коні, лише діти можуть будувати «світле майбутнє», оскільки вони не обтяжені гріхами сучасного світу. З тими ж, хто не настільки поступливий і не бажає вступати в ряди повстанців, чинять украй жорстоко – організація прославилася тим, що із страхітливою регулярністю підкидала в села частини тіл викрадених, загорнуті в листки з Біблії.

У зв’язку з цим багато дітей в північних районах країни, особливо тих, що живуть у сільській місцевості, побоюються ночувати вдома і щодня вирушають на ночівлю до міст, деколи за багато кілометрів від своїх помешкань.

Діти

Грейс Акалло з Уганди, викрадена повстанцями АОГ разом із ще тридцятьма дівчатами в 1996 році, на засіданні ООН у 2009 році, розповідала: «Нас заставляли вбивати тих дівчаток, які намагалися втекти або відмовляли чоловікам».

В результаті діяльності «Армії опору Господа» понад мільйон угандійців стали біженцями у власній країні, а в полоні знаходиться не менше 20 тисяч дітей. За оцінками ЮНІСЕФ, в період з 1986 по 2002 рік «Армія опору Господа» викрала більше 32 тисяч дітей, які використовувалися, як неповнолітні учасники бойових дій або потрапили в сексуальне рабство. Чисельність АОГ станом на 1999 рік складала 1500 – 2000 бойовиків (з них 200 – 300 чоловік діяли на основі ротації безпосередньо в Уганді; останні ж базувалися на суміжній території Судану).

Міжнародний кримінальний суд (МКС) розшукує Коні з 2005 року за злочини проти мирних жителів. Повстанців АОГ обвинувачують у вбивствах, тортурах, зґвалтуваннях, а також у викраданні дітей і насильницькому перетворенні їх в солдатів. За визначенням Луіса Морено Окампо, головного прокурора МКС, «Коні – злочинець хоч би тому, що примусово залучає до своєї армії дітей. Це вже кримінально каране діяння».

«Армійський почерк»: своїм жертвам бойовики АОГ, як правило, відрізають губи вуха та носи

Всього ж в обнародуваній інформації по обвинувальному висновку (від 13 жовтня 2005 року), загальний перелік звинувачень щодо Джозефа Коні налічує 33 пункти. З них 12 є злочинами проти людства, вони включають вбивство, поневолення, сексуальне поневолення і зґвалтування. Є також 21 звинувачення у військових злочинах, у тому числі умисні напади на цивільне населення, грабежі. Окампо заявив, що «Коні пропонував викрадених дівчат, як винагороду для своїх командирів».

Союзники і вороги одночасно

З 1994 по 1999 рік рух Коні отримував допомогу від влади Судану, на території якого АОГ мала бази, і куди вона доставляла викрадених осіб. Судан використовував таку тактику у відповідь на підтримку, яку Уганда роками надавала так званій «Народно-визвольній армії Судану», що займалася антиурядовою діяльністю.

Джозеф Коні та Вінсент Отті зустрічаються з віце-президентом Південного Судану

У червні 2008 року керівництво Демократичної республіки Конго, Уганди і Південного Судану заключили військовий союз, яким було оголошено початок проведення комбінованої операції по ліквідації повстанців з «Армії опору Господа». Союзники атакували її бази на північному сході ДРК, а Південний Судан провів також схожу операцію і на своїй території.
Польові командири АОГ
У жовтні 2009 року в світових ЗМІ з’явилася інформація про те, що лідери АОГ розглядають суданський регіон Дарфур в якості можливої нової штаб-квартири, звідки здійснюватиметься координація операціями угрупування в сусідніх країнах. Дарфурські повстанці також звинувачували суданську владу в навмисному залученні у провінцію сил АОГ для розправи над неугодними правлячому режиму бунтівниками.
Вояки АОГ
За останні роки «Армія опору Господа» втратила свою потужність в результаті дій військових сил регіону і ООН. Після того, як уряду Уганди вдалося розгромити повстанців, ті продовжують здійснювати періодичні напади на беззахисні села, вбиваючи і викрадаючи мирне населення. Проте основну активність АОГ перенесла в сусідні країни – головним чином в ДРК і на південь Судану. За даними ООН, в період з вересня 2008 по червень 2009 року близько 1300 жителів цих держав було вбито угандійськими бойовиками, більше 1400 чоловік – викрадено, а близько 300 тисяч стали біженцями через безчинства угрупування.
Джозеф Коні зі своїми дочкою та сином
У квітні 2010 року лідер повстанського угрупування АОГ Джозеф Коні покинув Судан, де ховався останнім часом, і перебрався в Центральноафриканську республіку. Причиною переміщення Коні і його спільників став брак їжі в Дарфурі.

2002 – 2010: з кривавої хроніки

12 липня 2002 р. – на півночі Уганди «армійці», напавши на два поселення, захопили в заручники, щонайменше, 70 жителів. Вони зробили рейд на село Лакор і торгівельний центр Лагілі.
23 липня 2002 р. – атакований табір біженців в районі Апаранга (на півночі Уганди). Бойовики зруйнували радіоретрансляційну станцію, спалили 346 хатин і узяли в заручники 5 чоловік – охоронця радіостанції і четверо біженців.

18 серпня 2003 р. – повстанці убили не менше 13 дітей. Малята були викрадені в ході рейду в 200 кілометрах на північ від столиці Уганди, Кампали. Військовим підрозділам Уганди вдалося відбити у повстанців 20 дітей-полонених, яких «християни» планували стратити найближчим часом.

24 листопада 2003 р. – повстанці спалили село Аяра (розташована недалеко від міста Ліра, Уганда) і убили священика.
24 лютого 2004 р. – місіонер Римсько-католицької церкви, що базується в місті Лірі на півночі Уганди, отець Себат Аяла повідомив про те, що від 200 до 300 бойовиків організації, яка називала себе «Армією опору Господа», розбомбили і підпалили табір біженців біля міста Ліри. Бойовики вимагали від 4800 мешканців табору бігти, а деяким наказали сховатися в будинках. Ті, хто залишився в хатинах, були спалені. Бойовиками було убито 192 людини.
Війська уряду Уганди під час рейду проти АОГ
9 листопада 2005 р. – на території національного парку Мерчісон-Фаллз в Уганді був застрелений британський турист. Ще троє гостей країни – двоє британців і один житель Нової Зеландії – отримали поранення. За три дні до цього інциденту бойовики «Армії опору Господа» убили співробітника британської гуманітарної місії.

23 січня 2006 р. – вбивство 8 гватемальських миротворців ООН на сході Конго.

12 червня 2006 р. – напад на передмістя суданського міста Джуба.
2007 р. – тривають переговори про можливе перемир’я з урядом Уганди, що супроводжуються нападами АОГ на мирних жителів країни.

7 червня 2008 р. – напад на село Набанга в Південному Судані. Загинули 23 людини, у тому числі 14 солдатів.
Троє «армійців», убитих в перестрілці
Грудень 2008 – лютий 2009 рр. – на Різдво повстанці убили близько 400 мирних жителів в Конго. За даними відділу ООН по координації гуманітарних зусиль АОГ причетна до вбивства майже 200 мирних жителів на північному сході Конго. Ними спалено 120 будинків. За цей період нападам піддалися більше 50 сіл і міст на північному сході Конго. Більшості жителів довелося втікати в ліси, рятуючись від бойовиків АОГ.

Один з тих, що пережив напад на Батанді недалеко від Доруми, події, що трапилися на Різдво, описує відчуттям безпорадності, коли у нього на очах по-звірячому убили близьких: «Вони швидко відвели їх на галявину і там всіх стратили. Не пощадили нікого: ні дітей, ні немовлят, ні вагітних жінок, ні людей похилого віку, убили всіх. Більше 60 чоловік».

23 січня 2009 р. – в селі Тора в східному Конго бойовики АОГ спалили католицьку церкву разом з прихожанами, що молилися в ній.
Червень 2009 р. – в Східній провінції на північному сході Демократичної республіки Конго в результаті нападів озброєного угрупування «Армія опору Господа» загинули 56 чоловік, 205, включаючи 12 дітей, було викрадено.

Вересень 2009 р. – члени організації «Армія опору Господа» убили в Судані сім християн. При цьому шестеро з них прикували до закріплених в землі дошок. За словами жителів, що виявили їх тіла в районі міста Нзара, це нагадувало «безглузду сцену розп’яття».

Грудень 2009 р. – в результаті бійні, влаштованої «Армією опору Господа» в республіці Конго, було убито щонайменше 321 людину, ще більше 250 чоловік, 80 з яких діти, бойовики захопили у полон.
Місця останніх атак АОГ
21 – 28 березня 2010 р. – серія нападів на мирне населення сталася на території Центральноафриканської Республіки. Перший напад відбувся 21 березня. Під ударом виявилося село Агомар. 25 березня бойовики влаштували набіг на село Кардамар. Через три дні, 28 числа, піддалося атаці поселення Дембія. Всього в ході цих акцій загинуло 26 чоловік, 40 було викрадено.

Різня без права на амністію

Декілька років тому Джозеф Коні запропонував уряду Уганди укласти перемир’я в обмін на цілковиту амністію для себе та керівництва АОГ, яку, як він вважав, несправедливо демонізували в очах світової громадськості. Президент Мусевені радо сприйняв таку звістку і висловив готовність погодитись з усіма умовами бойовиків, навіть, відкинувши раніше висунуті звинувачення у бік вбивць із «Царства Божого». Тим самим він відкрито проігнорував діяльність, запрошеного до Уганди ним особисто, Міжнародного кримінального суду, який виніс рішення про найвищу міру кримінальної відповідальності, що мали понести члени бандформувань АОГ.
Однак, не зважаючи на ці щедрі поступки, амбіції Коні не дали можливості йому бути послідовним у своїх думках і вчинках. З незрозумілих причин він вийшов із переговорів, хоча сам їх ініціював, та заявив, що більше АОГ ніколи не пристане на будь-чиї пропозиції врегулювання збройного конфлікту і боротиметься до переможного кінця за встановлення в країні власної «релігійної» диктатури.
Таку футболку пропонують придбати в інтернет-магазині Zazzle
Жертвами 23-річної угандійської бійні під стягом АОГ стала незліченна кількість замордованого мирного населення і мільйони знедолених біженців з Уганди та сусідніх держав, що полишали домівки задля спасіння від армійців «святого духу» Джозефа Коні, який вже досить тривалий час обіймає восьму сходинку топ-десятки міжнародного рейтингу найбільш розшукуваних злочинців.
Автор: Антон Сичевський

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru