Молотоff

Гасла протесту:
Мета бунту - перетворення. Альберт Камю
Революція - єдина форма безпосереднього самоврядування С. Дацюк
Вільний той, хто може не брехати А. Камю
Людина приречена бути вільною Жан-Поль Сартр
Опиратися можна тільки на те, що чинить опір. Б. Паскаль
Ті, хто роблять революцію наполовину, риють собі могилу. Сен-Жюст
Вільні духом люди - створять новий світ. Дмитро Донцов
Взаємодопомога – фактор еволюції. П. Кропоткін
Це в них покарання, а в нас повага і авторитет. Нестор Махно
Свобода - це, в першу чергу, не привілегії, а обов’язки А. Камю
A+ A A-

Біло-блакитна доба: Прагматичне лавірування

Політика прагматизму, задекларована Віктором Януковичем під час передвиборчої кампанії, перетворюється на політику прагматичного лавірування, що довели перші дії регіоналів при владі. Політична гра за принципом «ні вашим, ні нашим» без різких кроків, схоже, стане визначальною ознакою біло-блакитного правління.

Україна отримала нового Президента, а з ним коаліцію і уряд. Наразі триває процес повної зміни влади по всій вертикалі. Владна ротація відбувалася за схемою, подібною до шахової рокіровки, коли король міняється місцем з турою. В політичному випадку теж відбувся обмін місцями: колишня опозиція пішла у владу, а колишня влада – в опозицію. Це було схожим на широковідомий досвід в американській чи англійській системі політичних відносин, коли дві найбільші політичні сили цих країн почергово змінюють одна одну біля державного керма.

Звичайно, український приклад побудови відносин у політичній сфері ще достатньо далекий від західного зразка чесної і конструктивної конкуренції між політичними партіями, владою і опозицією. Але поступово в Україні, за прикладом розвинутих країн, вибудовується двоцентрова система політичних відносин.

Партія регіонів виступає як політичний суб’єкт, довкола якого об’єднуються лівоцентристи, зокрема у Верховній Раді – КПУ, а поза нею – партії проросійського спрямування. В свою чергу, БЮТ прагне стати лідером об’єднаної демократичної опозиції, довкола якого гуртуються правоцентристи, зокрема НРУ, Партія захисників Вітчизни, громадянський рух «Народна самооборона», Християнсько-демократичний союз, партія «Реформи і порядок» та Українська соціал-демократична партія. Виходячи з цього, теперішнє об’єднання політсил довкола ПР і БЮТ в перспективі може перерости у дві потужні політичні партії.

Традиція «тушок»

Політика прагматизму, що має стати головною ознакою правління новообраного Президента України Віктора Януковича, виходячи з його заяв, видається не повністю чіткою і однозначною. Адже для чийого інтересу буде прагматичною, залишається недосказаним.

Хоча, виходячи з результатів призначень до нового Кабміну деяких одіозних персон, їхній прагматизм буде своєрідним лавіруванням і визначатиметься не національними потребами, а виходитиме з політичної доцільності та вузькопартійного інтересу. Політика прагматизму, яка ставить на одне з головних місць задоволення потреб та інтересів певних груп, інколи може бути тим чинником, з допомогою якого ігнорують позицію і потреби іншої сторони.

Ознаки «буквального прагматизму» були присутні і у формуванні нової коаліції у Верховній Раді. Депутатська більшість, яка отримала назву «Стабільність і реформи» (а в народі «коаліція тушок»), як завжди, формувалась з такими притаманними українській політиці ознаками, як підкуп, тиск, кулуарно-корпоративні домовленості, погрози і ігнорування Конституції.

Однак, як не прикро це констатувати, але «тушки» в українській політиці з'явилися задовго до формування теперішньої коаліції. Ще на початку 20-х років ХХ століття теоретик українського консерватизму В’ячеслав Липинський, описуючи тогочасну нестійку політичну ситуацію в Україні, зазначав, що українці живуть у час чудес і метаморфоз, коли, в залежності від загальнополітичних тенденцій в країні, політики-угодовці, керуючись власним суб’єктивними потребами, досить часто кардинально змінюють власні політичні погляди та за щедрих пропозицій переходять на бік ідеологічних опонентів.

Тримаючи ніс за вітром

Невідповідність декларованих передвиборчих заяв нової влади з першими рішеннями, їх неочікуваність і неоднозначність, стане, найімовірніше, основною ознакою подальшої політики біло-блакитної команди.

Водночас значення цих дій може змінюватися в залежності від того, як їх роз’яснять тлумачі з Адміністрації Президента, виходячи з  тієї ж таки політдоцільності. «Посаду» головного тлумача регіоналів вже давно обійняла Ганна Герман. Без її коментування і роз’яснення не обходяться жодне призначення чи заява Януковича.

Офіційна позиція Віктора Януковича і його оточення завжди зазнавала певного, а часом і кардинального, коригування. Заяви біло-блакитних завжди визначались тим, за яких обставин і де вони були озвучені та до кого вони були звернені.

Що мається на увазі? Наприклад, вимоги ПР до уряду Тимошенко про підвищення соціальних стандартів виявилися звичайними передвиборчими спекуляціями, а не конкретною політичною вимогою. 9 лютого Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до статей 5 і 8 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям». «За» проголосували 330 з 424 народних депутатів, зареєстрованих у залі. Пропонувалося проголосувати за цей законопроект того ж дня і як за закон, але фракція Партії регіонів не підтримала це рішення.

Ще одним яскравим прикладом подвійних стандартів стало голосування фракції регіоналів за антикорупційні закони. Вони проголосували не за прийняття, а за відкладення їх введення у дію на цілий рік. При цьому перший заступник голови парламенту Олександр Лавринович зазначив, що відтермінування дії цих законів необхідно, оскільки вони містять норми, які «спрямовані проти більшості громадян України».

За його словами, цими законами, по суті, було «відкрито фронт боротьби з усіма працівниками освітньої сфери, медицини, з усіма сумісниками, які працюють в приватному підприємництві». Водночас на нараді з керівниками правоохоронних органів Президент заявив, що буде створювати спеціальне антикорупційне бюро.  

Окрім цього, ПР почала лавірування і в культурно-гуманітарному напрямку. Попри те, що в п’ятому розділі передвиборчої програми Януковича «Дві мови – одна країна!» зазначено, що він виступає за надання російській мові статусу другої державної, відразу після його інавгурації депутат від ПР і завзятий русифікатор Вадим Колісниченко заявив, що питання російської мови в Україні поки не на часі.

Під час свого візиту до Москви Янукович запевнив, що права російськомовного населення не будуть порушуватися і для цього буде прийнятий закон, який імплементує Хартію регіональних мов і мов нацменшин. Згодом, виступаючи на роковинах з дня народження Тараса Шевченка в Каневі, Віктор Янукович заявив, що українська мова залишиться єдиною державною.

Після цього російська сторона оперативно відреагувала різкою критикою в бік нової української влади. Коментуючи слова Януковича, голова Держдуми Росії Борис Гризлов заявив, що вони очікували конкретних рішень українського Президента щодо використання російської мови у ЗМІ: «Саме ці рішення мають бути першими – і вони мають бути зроблені», - заявив Гризлов.

Також не досить послідовною виявилась реакція біло-блакитних і стосовно присвоєння Степану Бандері і Роману Шухевичу звання Герой України. Під час того ж таки візиту до Москви, на спільній прес-конференції з Медведєвим Янукович пообіцяв, що долю "резонансних указів» Ющенка він вирішить до Дня перемоги. Водночас, Президент конкретно не зазначив, яких саме указів стосуються його слова, а це дає підстави вважати, що це був черговий реверанс в бік російської сторони. Адже ще 27 лютого заступник голови АП Ганна Герман запевняла, що Янукович не буде відміняти укази про присвоєння звання Героя України Бандері і Шухевичу.

За її словами, в Януковича є більш важливіші проблеми, які варто вирішувати першочергово. Подібну думку підтвердив і новообраний віце-прем'єр-міністр з питань підготовки до Євро-2010 Борис Колесніков. В інтерв'ю газеті «Коммерсант-власть» він сказав: «Якщо питання до мене, то особисто я б не став його (указ Ющенка щодо Бандери. — ред.) чіпати... Ми не схвалюємо, що йому присвоїли звання Героя. Але піднімати довкола цього шум не хочемо».

Політика «прагматичного лавірування» буде змінюватись залежно від окремо взятої ситуації, а заяви формулюватимуться, виходячи з того, у якому регіоні України вони будуть озвучені та до якого політично налаштованого електорату вони будуть звернені.

В Криму це буде типова риторика довкола російської мови, пролонгації перебування Чорноморського флоту РФ, дружбу з Росією та СНГ. В Каневі чи Полтаві – про національну пам'ять, Шевченка, Котляревського, українську культуру, єдину українську мову як державну. В Галичині – про яскраві приклади героїзму, жертовність задля держави, січових стрільців, УПА. В Києві – про все разом, а конкретно ні про що. Хіба що, регіонали зможуть приєднатись до критики столичного мера.

В Росії – про братню дружбу, дешеві ціни на транзит газу, участь у реконструкції ГТС, підвищення статусу російської мови, Чорноморський флот. В Європі – про стабільне постачання газу, євроінтеграцію, реформи, захист прав людини, відкритість політики, громадянське суспільство.

У висліді подібних заяв тактика і політичні рішення Віктора Федоровича, нового уряду Миколи Азарова і більшості у Верховній Раді буде схожа на політичну гру: «ні нашим, ні вашим».

Автор: Олександр Саліженко, Новинар

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru