Молотоff

Гасла протесту:
Ті, хто роблять революцію наполовину, риють собі могилу. Сен-Жюст
Це в них покарання, а в нас повага і авторитет. Нестор Махно
Були б революціонери – буде і революція
Нудьга контрреволюційна. Гасло 1968 року, Франція
Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає. Д.Донцов
Cолідаризуватися треба з тими, у кого стріляють, а не з тими, хто стріляє А. Камю
Свобода починається з сумніву
Свобода неподільна: її не можна обмежити, не вбивши її цілком. М.Бакунін
Революція може бути небезпечною, оскільки вона сильна. Рауль Кастро
Свобода одного закінчується там, де починається свобода іншого. М.Бакунін
A+ A A-

Зберегти старе місто: сквот на Грушевського

111DSC07164.jpg

Зустрівшись з одним з активістів на Майдані Незалежності, повертаємо з вулиці на ледь помітну стежку, що веде до будинку на вулиці Грушевського 4Б. За декілька хвилин ми вже у дворі найстарішого сквоту Києва, звідки долинає приємна мелодія – хтось вчить п’єси на фортепіано.

До будівлі є кілька головних доріжок: зі сторони Європейської та Майдану, і кілька чорних ходів про всяк випадок.

Почали її будувати у 1878 році й завершили у 1883-у. Це один з останніх збережених прикладів старої забудови вул. Грушевського. Спочатку там знаходились котельні, що обігрівали Хрещатик. У 60-х роках приміщення використовувалось під книгосховище, в деяких кімнатах все ще збереглися книги. У 2010-у році будівлю визнали непридатною для проживання.

У 2003-му році будівельна компанія «Грааль» отримала в розпорядження під забудову сусідні будинки по вулиці Хрещатик з компенсацією місту в розмірі 10 млн гривень, через декілька років до списку додали й Грушевського, 4Б. Планували побудувати комплекс 160-метрової висоти, однак, громадські активісти опротестували це рішення. Єдине, що встигли знести - будівля за адресою Хрещатик, 5.

У 2010-му році трійка молодих митців: Микола Марусик, Ольховий (Алхімік) та Яна Бачинська вирішили опротестувати власними силами рішення КМДА про знесення. Замість готельного комплексу мав постати творчий простір, де кожен може реалізувати свій потенціал, маючи в розпорядженні однодумців і приміщення. Так народилась «Мистецька платформа».

000DSC07101.jpg

«Спочатку був вільний мікрофон, купа поетів, які читали свої вірші. У нас було трохи апаратури, зробили сцену, придумали назву. При тому, дуже спонтанно: шукали щось оригінальне, нічого не придумалось. «Не придумаємо оригінальну назву, називаю Мистецька платформа». Отак воно і вийшло», - розповідає Марусик. На Мистецькій платформі виступали й відомі письменники. Ось лише декілька імен: Ірванець, Жадан, Іздрик, Малкович, Прохасько, один із Капранових.

Активістам вдалось досягти того, що будинок у 2010-у році внесли до Реєстру нерухомих пам’яток (1). Власник опротестував рішення у суді, однак його все ще офіційно не прибрали зі списків. Ситуація виходить трагікомічна: зруйнувати цю будівлю не можна, оскільки вона все ще під охороною Департаменту культури, але при цьому «Грааль» усіма силами намагається зробити так, щоб будівля впала сама. Тому сквотери знаходяться у стані постійної холодної війни.

На території приміщення щодня чергує охоронець. Зазвичай мешканці з ним просто співіснують, сприймаючи присутність одне одного як даність. Буває, що він вітається з жителями, а буває, що покриває неперекладним матом. Якщо йому щось не подобається, може й поліцію викликати. Навпроти сквоту знаходиться офіс ТРК «Київ», у якому працюють доволі апатичні жіночки. На моє запитання щодо сусідів відповіли, що «вперше їх бачать», однак, активісти розповідають, що вони теж викликають поліцію.

За всі роки існування з правоохоронцями вже є налагоджені контакти. Коли приїжджає наряд, то часто все зводиться до: «Ну що, оформлюємо, як завжди?» і всі розуміють, що потрібно просто виконати нудну бюрократичну роботу.

Кореспонденту «Молотоff» випала можливість стати свідком одного з таких викликів. Хлопці споруджували біотуалети, адже у приміщенні немає водопроводу. Працівниця ТРК Київ викликала поліцію, бо туалети знаходились близько до офісу. Приїхав наряд, почали розбиратись – десь із півгодини тривала розмова. Закінчилось все тим, що жінка просто зникла. Відповідно, поліція не може скласти протокол, якщо немає того, хто викликав. Розійшлись по-братськи, без образ і протоколів.

000DSC07139.jpg

Звісно, бували й серйозні проблеми. Одного разу прийшов наряд й почав обходити будинок, однак, таких випадків мало.

У грудні 2014 року, під час Майдану, будинок загорівся. Третій поверх повністю згорів, лишилися лише гори сміття. Опорні стіни на другому поверсі теж зруйновані. Навесні 2016 року під виглядом виносу сміття будівельники позносили опорні стіни і підставили балки на третьому поверсі, щоб будинок швидше впав.

Зараз хлопці намагаються привести в порядок будинок після пожежі. З горища винесли частину сміття – на тому місці планується одна з майстерень, вичистили двір для проведення заходів.

Зараз у будівлі живе близько 15 хлопців на ПМП і постійний потік зацікавлених. Можна навіть умовно виділити у сквоті деяку ієрархію - є окрема частина будівлі, де знаходяться кімнати старожил, для новеньких є кімната з двоповерховими ліжками. Кімната маленька, ліжок багато – нагадує чи то хостел, чи то казарму. Антуражу додають два гучномовці навпроти дверей.

В іншій половині будинку знаходяться дві маленькі окремі кімнати та майстерня, де можна займатись деревообробкою. У сквоті виготовляються музичні інструменти: кахони та гітари. Майстерня поки одна, однак, у подальшому планується розширення творчої зони для створення повноцінного мистецького центру. У підвальному приміщенні з 2011 року законсервована кімната під звукозаписувальну студію, втім, зараз у ній є лише звукоізоляція.

000DSC07143.jpg

Більшість із мешканців приїхали з інших міст, вони допомагають відновлювати будинок для мистецьких заходів. На початку червня хлопці планують запустити «вічний фестиваль». Поки є лише робоча назва – «Сітка». Фестиваль існуватиме у форматі гугл-календаря - кожен охочий зможе провести подію, додавши її у вільне віконце.

В подальшому у планах реорганізувати Мистецьку платформу – будинок перетворити у громадсько-культурний центр. У 2012 році організація випустила відповідну брошуру з проектами від Регіни Йост (2) та Лінди Черни (3), проекти яких лишаються актуальними й донині. Сквот, у такому випадку, відпадає, однак, як альтернативу цьому пропонується організувати хостел.

Змінювались люди, змінювалась влада – боротьба за будівлю триває вже 7 років. Цей будинок – символ боротьби киян із верхівкою, ентузіазму - з комерційністю. Власним прикладом активісти показують, що можна й потрібно боротись за спадщину міста, яке любиш.

(1) Державний реєстр нерухомих пам'яток України (ДРНПУ) містить перелік об'єктів культурної спадщини, які офіційно держава бере під охорону

(2) Регіна Йост – архітектор, голова архітектурного бюро Atelier Borgelt + Jost

(3) Лінда Черна – речниця та координатор арт-центру Тахелес, Берлін

Автор: Путівська Марина, редактор Молотоff

Фото: Олександра Куцан 

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru