Молотоff

Гасла протесту:
Людина приречена бути вільною Жан-Поль Сартр
Суспільство має право на опір державі. Д. Локк
Права не просять - права беруть. П. Кропоткін
Все або нічого! Л.М. Толстой
Коли інші права сплюндровані, право на повстання стає безспірним. Томас Пейн
Жити - значить не коритися А. Камю
Нудьга контрреволюційна. Гасло 1968 року, Франція
Свята людина-єдиний дійсний революціонер у цьому світі. О. Шмеман
Це в них покарання, а в нас повага і авторитет. Нестор Махно
Вільний той, хто може не брехати А. Камю
A+ A A-

З історії автономних націоналістів: Bases Autonomas

Традиційно вважається, що концепція автономних націоналістів (АН) була розроблена на початку 1990-х років німецькими політтехнологами-націоналістами Крістіаном Ворьхом і Томасом Вульфом. Це не зовсім так.


Справді, АН як масове явище з’явились саме в Німеччині. Але власне концепція спротиву в автономних групах аж ніяк не нова. Можна згадати "молекулярну теорію" одного з лідерів антирадянської організації Народно-трудовий союз російських солідаристів (НТС) В. Д. Поремського, описану в брошурі "До теорії революції в умовах тоталітарного режиму". Автор писав, що в тоталітарній державі немає можливості створити потужну централізовану організацію, отже, слід створювати окремі осередки спротиву ("молекули"), які б керувалися загальними ідеями і діяли в одному напрямку. Так, що структура опозиційної організації не настільки важлива, як єдність ідей та дій.

Широко відома концепція Leaderless Resistance, розроблена полковником американської розвідки Луїсом Амоссом на випадок окупації США комуністами. Згодом ця концепція була популяризована американським білим націоналістом Луїсом Бімом – саме таким чином діють багато білих американських радикальних угруповань.

У сучасній військовій справі особлива увага надається тактиці swarming (роїння). Мова звичайно йде про країни, де військові розробляють нові воєнні стратегії, а не стурбовані будівництвом дач з використанням рабської праці солдатів-строковиків. Отже, роїння має на увазі під собою тактику, за якої автономні та напівавтономні військові підрозділи завдають ударів ворогу з різних напрямків, а потім перегруповуються. Ключовими поняттями в даній тактиці є мобільність, зв’язок, автономність підрозділів та координація/синхронізація дій.

Але прообраз АН в сучасному вигляді, саме як масового руху націонал-революційної молоді з’явився у сонячній Іспанії в 80-х роках XX століття. Це угрупування мало назву "Басес Аутономас" (Bases Autonomas, BB.AA) – автономні осередки. Вони стали ударною силою націонал-революціонерів і багато в чому змінили характер всього іспанського націоналістичного руху.

Емблема Falange Espanola de las JONS

А в 80-х роках було що змінювати. Існувало кілька фалангістских організацій (історична Falange Espanola de las JONS, Незалежна Фаланга, Справжня Фаланга і т. д.), улюбленим заняттям яких було з’ясування відносин між собою з питання того, хто найбільш точно дотримується настанов Хосе Антоніо і хто краще виконує гімн "Фаланги" – "Обличчям до сонця" (Cara al Sol).

Головною націоналістичною організацією того часу була “Нова сила” (Fuerza Nueva) під керівництвом Бласа Піньяра. В ідеологічному плані нічого нового в ній не було, той самий старий франкістський націонал-католицизм реакційного типу. Якщо хтось в реакційності і замоховілості може скласти конкуренцію вітчизняним "фофудєносцам" [російським реакційним "націоналістам" та монархістам – прим. перекладача], то це їхні іспанські побратими – fachas.

 

 

Піньяр дуже активно бавився в парламентські вибори і легальну політичну активність, і навіть став депутатом іспанського парламенту – Кортесів. Існувала потужна націоналістична організація CEDADE (Circulo Espanol de Amigos de Europa – Іспанське коло друзів Європи), мабуть, одна з найбільш потужних націонал-соціалістичних організацій післявоєнного часу, до створення якої доклав сил Леон Дегрель. В Іспанії взагалі після Другої Світової війни знайшли прихисток багато німецьких, румунських, хорватських та інших фашистських діячів.

Прапор CEDADE

 

Інтелектуальний рівень у CEDADE був на голову вище фалангістського, організація займалася в основному kulturkampf’ом і пропагандою, видаючи величезну кількість націоналістичної літератури різними європейськими мовами і організовуючи навчальні курси та конференції. Видання цієї організації вирізнялися високою якістю матеріалів, всередині організації панувала залізна дисципліна і аскетизм – було заборонене розпивання алкоголю і куріння, проводилися заняття з військової підготовки.

Але, як це часто буває, високоінтелектуальні націоналісти не змогли знайти спільну мову з вуличною молоддю і не розгледіли її протестний потенціал. В основному націоналісти були вихідцями із забезпечених сімей та середнього класу, вони ставилися до молоді з робітничих околиць з презирством. Націоналісти абсолютно не працювали з субкультурами – "Нова сила" з особливим завзяттям на сторінках своїх видань до кінця 80-х називала рок-музику "сатанинською". Зрозуміло, що при такому розкладі з субкультурами активно працювали ліві.

Отже, восени 1983 року, у Мадриді три студенти вирішили створити націонал-революційну організацію, яку назвали "Басес Аутономас". Тільки у двох з них був досвід політичної боротьби, вони були вихідцями з ХНР (групи, що відкололася від CEDADE), а третій раніше взагалі не цікавився політикою. Лідером угруповання став Фернандо Пердісес студент юридичного факультету, що володів потужною харизмою. Свою діяльність басисти почали з того, що розмалювали націонал-революційними графіті околиці Мадридського Автономного Університету. Як це часто буває, перший час угрупування не могло похвалитися численністю. Але все змінилося в 1984 році, коли басисти створили Координаційний Комітет Націонал-Революційних Студентів (CENR).

Завдяки активності цієї структури націонал-революційні гасла почали набирати популярність серед мадридського студентства. У грудні 1984 року басисти вирішили взяти участь у протестах проти підвищення плати за навчання. Але коли вони прийшли на намічену на 4 грудня 1984 демонстрацію, ліві агресивно виступили проти їх участі, і через значну чисельну переваги ліваків, націонал-революціонерам довелося відступити.

Після цього Фернандо Пердісес вирішив змінити тактику і почав діяти самостійно. У 1985 році виходить перший номер журналу La peste negra (Чорна чума). На сторінках журналу можна було зустріти la rata negra – чорного пацюка, популярний символ європейських націонал-революціонерів. Про цю тваринку варто розповісти детальніше.

У 1968 році у Франції, вже після відомих революційних подій, націоналістичне студентське угруповання GUD практично підім’яла під себе юридичний факультет у паризькому університеті Асса. На перших загальних студентських виборах їм дісталися 13,5% голосів. Все це дуже рознервувало ліваків, і вони використали усіх засобів, щоб вижити фашистів зі свого факультету. Боротьба велася в основному за студентів котрі ще не визначились. В одній зі своїх газет ліваки порівняли "фашиків" з чорними чумними пацюками, що розносять усюди заразу. Після цього художник Жак Маршаль [Джек Маршалл – прим. перекладача], активіст GUD, намалював комікси, в яких головним героєм став зовсім не толерантний чорний пацюк. Симпатичне звірятко настільки сподобалось молодим радикальним націоналістам, що він став одним з їх символів.

 


Іншим символом Bases Autonomas був кельтський хрест. Зараз він асоціюється з рухом WP-скінхедів. Але ще з 60-х років "кельт" був символом європейських націоналістичних організацій і використовувався спочатку у Франції (такими організаціями як Occident і Groupe Union Defense), потім в Італії, Бельгії, у результаті символ дійшов до Англії, де став популярним серед місцевих націоналістичних організацій і тільки тоді завоював популярність у колах скінхедів.

 

Прапор Occident і Groupe Union Defense


До середини 1986 року видавнича діяльність BB.AA набула широкого розмаху. Видавалися відразу шість зінів: ¡A por ellos! ("Древній іспанський больовий клич"), Accion directa! ("Пряма дія"), Y ahora que pasa Eh? ("А, що сталося?"), La Peste Negra і Los veranos de la baska ("Літо парубків").

Зростав вплив організації в студентському середовищі, у басистів був свій зал для нарад, свої стенди, вони співпрацювали з такими студентськими організаціями як "Дісенсо" в Алькала де Енарес і "Тойла" в Автономному університеті. Втім, університетські стіни давно стали для них тісні. Почався масовий приплив нових людей до Bases Autonomas.

 


Їх агресивна, радикальна, нонконформістських позиція приваблювала багатьох молодих людей. Вперше до націоналістів в масовому порядку стали приєднаються хлопці з різних субкультур – панки, скінхеди, байкери, сквотери, футбольні хулігани.

"Держава повинна служити політиці, а не політика державі, чи потрібен ще один фронт боротьби, на якому можна буде вербувати людей для політичного руху, слід користуватися можливістю безкоштовної пропаганди і трощити ідеологічно ворожі групи".

Найбільш дружні контакти у BB.AA були з фанатами мадридського Реала з угрупування Ultras Sur. Розширення не могло не викликати фінансових проблем, тоді басисти починають активно виготовляти і продавати мерчендайз з символікою угрупування, і таким чином отримують джерело фінансування. Нині в цьому немає нічого незвичайного, але для Іспанії 80-х років це був новаторський крок.

Листівка Bases Autonomas
Ідеологією Bases Autonomas був Третій Шлях, доктрина вельми відмінна від право-консервативних реакціонерів, націоналізм з яскраво вираженим соціальним, антикапіталістичний характером. Вони заявили: “No fachas! No guarros!” – “Ні реакції! Ні шавкам!”. І остаточно порвали з право-консервативними реакціонерами.

І тактика, і ідеологія басистів значно відрізнялися від того, що було традиційним для іспанських правих реакціонерів. Вони послали куди подалі ностальгію за "славними часами Франко". 20-го листопада 1986 року вперше була проведена кампанія "20 листопада – національна ганьба". Журнал "А пір ельос!" вийшов з портретом лідера іспанських анархістів Буенавентура Дурруті на обкладинці під заголовком "Дурруті Живий!".

"20 листопада? Ми думали виділити трохи місце аналізу того, що представляють собою крайньо-праві в даний час, що це за люди, які річниці вони традиційно відзначають, …але хронічна, періодична дурість, яка буквально переповнювала цю листопадову неділю в Мадриді, заслуговує лише двох слів: національна ганьба", – писали в цьому номері.

Фернандо Пердісес писав: "Не ліві, а буржуазія, праві реакціонери – головний ворог правдивого націоналізму нового часу". Якщо згадати історію іспанського націоналізму, того, що відбувалось в Іспанії в 1930-1940-х рр., коли Франко використав революційних націоналістів, а потім позбувся їх, то можна зрозуміти, звідки взялася така позиція.

Втім, подібні процеси відбувалися в багатьох країнах Європи. Так само від іспанських радикалів минулого басистам дісталася унікальна у своєму роді антипартійна лінія, ворожість по відношенню до будь-яких політичних партій і парламентської діяльності. Ідеалом і Хосе Антоніо і Раміро Ледесма Рамоса була не диктатура однієї партії, а взагалі безпартійне суспільство.

Для BB.AA був характерний наголос на вуличну пряму дію. Їхні акції відрізнялися винахідливістю і шаленою фантазією на відміну від нудних і сумних заходів буржуа з "Нової Сили". Втім, пропагандистськими акціями їх діяльність зовсім не обмежувалася. Навпаки, вони були прихильниками вуличного насильства: "Ми робимо ставку на молодь: вона виступить на вулицях проти влади, проти цієї демократії та її символів. Хай живе вулиця! Каміння та арматура – знаряддя протесту. Хай живе дія! Прагніть до дії! Озбройтесь! A por ellos!".

Для басистів був типовим культ молоді та молодості. У "A por ellos!" писали:

"Вся влада молоді! Влада молодим! Це гасла прикрашають стіни нашого міста з жовтня. Що все це означає:

1. Всі кому більше 40 років – геть з політичного життя.

2. Повноліття настає з 16 років.

3. Пріоритет молоді при прийнятті на роботу, заохочення молодіжної кооперації, 35 годинний робочий тиждень, право на страйк без правових обмежень.

4. Всеосяжний захист Природи.

5. Скасування поліції і в’язниць.

6. Скасування всіх політичних партій та вигнання з країни всіх паразитів, які керують ними. Створення єдиного молодіжного фронту, до якого увійдуть люди від 16 до 40 років, для того, щоб вказати Нації новий шлях…

7. Bases Autonomas відкрито оголошують про свою ворожість по відношенню до старого покоління, світу старих, суспільного і зручного життя. Ми відмовляємося від обмеженої жорсткими рамками ідеології, і віддаємо перевагу фактами перед словами: це перш за все проект політичної дії".

Можна було б сказати, що це дуже нагадує окремі розділи з книги Едуарда Лімонова "Інша Росія", тільки ось все це було написано в середині 1980-х років, коли Едік ще жив у Франції і писав для комуністичних газет.

Басисти не стали створювати політичну партію з суворою вертикальною ієрархією, традиційною для інших націоналістичних організацій. Їхні гучні акції привернули увагу бойової молоді по всій Іспанії, і почали надходити прохання про допомогу у створенні місцевих відділень. Але з центру відповіли, що кожна група повинна організуватися і почати діяти сама.

"Координація спільної діяльності і контроль політичної лінії – два єдиних обмеження вільного, творчої і руйнівної уяви наших людей".

Таким чином, басисти виступили в ролі попередників сучасного руху автономних націоналістів.

Класовий склад організації так само був не типовим для іспанських націоналістів. В організації було багато молоді з робітничого класу, а також молодих маргіналів. "Ми віримо в класову боротьбу. Сорель говорив, що робітничий клас – героїчний, бойовий, аристократичний клас. Сьогодні настав час класу маргінала, молоді", – писав Фернандо Пердісес.

Пройшли часи, коли націоналістів можна було не допустити до участі в акціях студентського протесту. Тепер вони самі організовували масові акції протесту. Вони були готові об’єднуватися з іншими радикальними силами.

"Ми закликаємо всіх революційних антидогматиків створити широкий студентський фронт альтернативного характеру, включаючи синдикалістів, анархістів, автономістів і неформальні молодіжні угрупування. …Хай живе єдність дії проти "офіційщини"!".

Як вже говорилося, басисти не могли сидіти склавши руки, коли з’являлася можливість взяти участь у масових заворушеннях. Коли вболівальники Real Madrid святкували перемогу своєї команди в чемпіонаті, басисти спровокували масові заворушення, які представили як молодіжний протест проти Системи: "Побачивши, що мерії сподобалися наші нічні подвиги, тепер я буду виходити, озброївшись заточкою, битою, а чому б і ні? – Балончиком, що б зруйнувати все, що коштувало мерії таких грошей. Раджу розмалювати всю Калье Майор, потворний пам’ятник Сервантесу, розіб’ю ліхтарі на Пласа де Паласіо, поперевертаю або розпишу (все одно) знаки дорожнього руху, зруйную, по можливості, кожну з нових споруд мерії. Руйнування – мета, політика – ніщо, трясця її матері. Салют, перемога і нових руйнувань!".

У діяльність Bases Autonomas були залучені сотні молодих радикалів. Вулиці таких районів Мадрида як Алькала де Енарес, Махадаонда, Мостолес, Терркхон, Аларкон фактично контролювалися басистами. Графіті угруповання прикрашали стіни майже всіх будівель в Мадриді. У 1987-1988 роках угруповання досягло піку свого розвитку. Але, тоді ж намітилася прийдешня лінія розколу організації.

 


Не всіх соратників влаштовувало те, що весь активізм автономних угруповань під егідою BB.AA зводився до вуличного насильства і вандалізму. Про політичну боротьбу фактично забули, замінивши її виключно прямою дією, що у підсумку виродилося в безглузде насильство. У результаті в червні 1988 року відбувся саморозпуск CENR, так як стало очевидно, що організація зайшла в політичний глухий кут і більше не може займатися активністю в студентському середовищі. Щоб вирішити цю проблему почали видавати журнал "Трибуна диссиденте" для того, щоб знов політизувати організацію. Але було вже пізно.

 


20 листопада 1989 відбулася подія фатальна для Автономних осередків. Басисти з’явилися на мітинг пам’яті Франко та Прімо де Рівери, організований VNR (Націонал-Революційним Авангардом), що б висловити своє невдоволення з приводу даного заходу. До бійки справа не дійшла, але неприємні враження залишились. Тому басисти знайшли антифашистів, що влаштували свій мітинг і накрили цей захід. Цього ж дня в одному з готелів Мадрида був убитий Еррі Батасуна (лідер політичного крила баскського терористичного угрупування ЕТА) Хосу Мугуріса, у той час він був конгресменом іспанського парламенту. Вибухнув скандал, були проведені масові арешти і обшуки серед фалангістів та НР-активістів.

У результаті вбивство звалили на BB.AA. Організація зазнала безпрецедентного поліцейського тиску.

За матеріалами: radikals.in

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Рольф лахта мазда отзывы автосалон рольф лахта официального дилера mazda отзывы.

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru