Молотоff

Гасла протесту:
Cолідаризуватися треба з тими, у кого стріляють, а не з тими, хто стріляє А. Камю
Коли інші права сплюндровані, право на повстання стає безспірним. Томас Пейн
Революцію задумують романтики, здійснюють фанатики, а користуються її плодами негідники. Т. Карлейль
Це в них покарання, а в нас повага і авторитет. Нестор Махно
Свята людина-єдиний дійсний революціонер у цьому світі. О. Шмеман
Людина приречена бути вільною Жан-Поль Сартр
Свобода - це, в першу чергу, не привілегії, а обов’язки А. Камю
Мета бунту - перетворення. Альберт Камю
Нудьга контрреволюційна. Гасло 1968 року, Франція
Найбільше гнітять того, хто найменше вимагає. Д.Донцов
A+ A A-

Україні варто випробувати Росію на міцність

Зараз Україна вже достатньою мірою зміцніла, щоб взяти ініціативу в свої руки і встановити міцне перемир'я на Донбасі, який на даний час окупований Росією та її агентами.

А Росія цілком може виявитися досить слабкою, щоб піддатися тиску. І зробити цей крок - в інтересах Києва. Якщо Україна скотиться до стану постійної війни з Росією, це зруйнує її демократію, економіку і систему безпеки.
Практично непомітно ситуація змінилася на користь України. Українська армія вже здатна витримувати щоденні атаки російських військових. У результаті парламентських виборів, що пройшли в Україні в жовтні, в парламенті країни закріпилася прозахідна більшість, а її технократичний уряд досить рішуче налаштований провести радикальні реформи.
Тим часом, російська економіка наразі переживає вкрай важкий період через обвал цін на нафту і негативні наслідки західних санкцій. У боях на Донбасі загинуло багато російських громадян. А президент Росії Володимир Путін опинився в ізоляції.
Західні експерти не перестають сперечатися про те, чи зможуть економічні проблеми змусити Росію піти на політичні поступки в українському питанні або ж вони зроблять її ще більш агресивною. Однак відповідь на це питання не можна знайти в процесі суперечок.

Наразі необхідно перевірити наміри Росії на міцність.


Україна може розробити такий план дій, який дозволив би їй повернути позиції політичної переваги і одночасно зміцнити систему безпеки та перспективи економічних реформ. Однак для початку Київ має визнати вельми незручну реальність. Ні Крим, ні дві сепаратистські проросійські псевдореспубліки Донбасу не повернуться під крило Україні найближчим часом - якщо взагалі повернуться. В України немає фінансових і військових ресурсів, щоб їх повернути, і будь-яка спроба зробити це не знайде підтримки з боку Заходу і, можливо, навіть позбавить її допомоги США і Євросоюзу.
Таким чином, Київ повинен діяти так, наче ці два сепаратистських регіони вже не є частиною України. Київ уже поступово починає це робити, якщо зважати на його нещодавнє рішеннях припинити виплату пенсій, ветеранських допомог та субсидій, а також забезпечення банківських та поштових послуг у цих областях Донбасу.
Однак Київ не повинен визнавати, що ці регіони тепер належать Росії. Це буде політичним самогубством для молодого уряду, який вимушений вирішувати масу проблем, і занадто щедрим і зайвим подарунком для Москви. Більше того, Києву не варто робити жодних чітких заяв щодо остаточного статусу цих територій. Замість цього Україна повинна бути відкрита перед різними варіантами подальшого розвитку, переклавши відповідальність за економічний стан цих областей на Росію.

Відгородившись від Криму і Донбасу, Україна тільки виграє.

Ці регіони традиційно були налаштовані проти реформ і Заходу і являли собою проросійські бастіони з часів здобуття Україною незалежності. Їх відділення дозволить українському уряду провести радикальні реформи і позбавить Росію важливого важеля впливу на українську політику. Таким чином, те, що виглядає як втрата, насправді є здобутком.
Більше того, обсяги промислового виробництва на Донбасі впали на 80%, а шахти, заводи та інфраструктура виявилися дуже пошкодженими. Було б украй раціонально для Києва дозволити Росії перекласти на себе тягар відновлення зруйнованої економіки цього регіону.
Як тільки Київ змириться з втратою Криму і Донбасу, він повинен запропонувати Росії розумний план мирного врегулювання ситуації в цих регіонах, де триваючий конфлікт все ще може перерости у справжню війну. У цьому плані повинні бути присутніми чотири фактори:
• Створення нейтральної зони завдовжки в 50 кілометрів, половина якої буде знаходитися на схід, а інша половина - на захід від теперішньої лінії фронту.
• Запрошення незалежних миротворців і спостерігачів, які могли б патрулювати цю зону. Склад цих миротворчих сил має обговорюватися в ООН і ОБСЄ, і в обговоренні мають брати участь як представники українського уряду, так і представники сепаратистських регіонів.
• Оголошення про символічне відведення військ - таке, що не спричинить за собою здачу важливих територій, але при цьому продемонструє серйозність намірів України.
• Обіцянка не подавати заявку на вступ до НАТО протягом п'яти наступних років.
Якщо цей план буде прийнятий і виявиться життєздатним, Україна зможе отримати значну вигоду. Це дозволить скоротити ймовірність ескалації конфлікту на сході країни. Це також дозволить перевірити чесність намірів Росії досягти миру. Це створить сприятливі умови для проведення економічних реформ.
Відмова від членства в НАТО зробить цей план особливо привабливим для Росії, не вимагаючи від Києва значних жертв. Цей альянс в жодному разі не прийме Україну до своїх лав найближчим часом (якщо взагалі прийме), а його готовність захищати Україну вельми сумнівна.
Росія і президент Путін теж отримають з цього плану вигоду. Росія вже не зможе дозволити собі черговий раунд військових дій, якщо вона зіткнеться з глибоким економічним спадом. Нові жертви військових дій - за деякими оцінками, Росія за останні кілька місяців втратила близько 4 тисяч своїх солдатів - завдадуть удару по популярності і легітимності влади Путіна. Співпраця з Україною дозволить зменшити ізоляцію Росії на міжнародній арені.
Критики можуть сказати, що така ініціатива стане поступкою Путіну і заохоченням агресії Росії. Але це не так. У цьому випадку Україна не віддає Росії Крим і Донбас, а лише визнає об'єктивну реальність.Україні потрібен в першу чергу мир, якщо вона хоче почати і провести економічні реформи, деякі з них можуть виявитися вельми болючими. Постійна війна за території, на повернення яких в України немає коштів, і надмірне прагнення вступити в альянс, якому не потрібен військовий конфлікт з Росією, не мають жодного сенсу. Більше того, війна загрожує добробуту 40 мільйонам українських громадян заради виключно риторичної і наразі нездійсненної обіцянки звільнити 5 мільйонів українців, які проживають на територіях, що опинилися під контролем Росії.
В України є унікальна можливість врятувати себе. Вона обов'язково повинна вхопитися за неї, випробувати на міцність наміри Росії досягти миру і запропонувати Путіну таке рішення проблем, що дозволить йому зберегти обличчя.
Раджан Менон (Rajan Menon) - професор політології Школи Пауелла при Міському коледжі Нью-Йорка і старший науковий співробітник Інституту вивчення війни і миру Зальцмана. Співавтор книги «Ukraine in Conflict», яка вийде в лютому.
Олександр Мотиль (Alexander J. Motyl) - професор політології університету Ратгерса в Ньюарку
Джерело: Los Angeles Times

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Важливо

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru