Молотоff

Гасла протесту:
Революцію задумують романтики, здійснюють фанатики, а користуються її плодами негідники. Т. Карлейль
Суспільство має право на опір державі. Д. Локк
Життя має дві форми: гниття або горіння!
Ті, хто роблять революцію наполовину, риють собі могилу. Сен-Жюст
Cолідаризуватися треба з тими, у кого стріляють, а не з тими, хто стріляє А. Камю
Народи відновляються лише в боротьбі. Джузеппе Мацзіні
Свобода - це, в першу чергу, не привілегії, а обов’язки А. Камю
Революція - єдина форма безпосереднього самоврядування С. Дацюк
Нудьга контрреволюційна. Гасло 1968 року, Франція
Свобода неподільна: її не можна обмежити, не вбивши її цілком. М.Бакунін
A+ A A-

Статті

#Sociopath: Мій калашніков – це балон, постріл – це малюнки

Нещодавно в низці українських міст з’явились яскраві і оригінальні роботи вуличного художника, що підписується псевдонімом #Sociopath. Крім графіті на стінах, художник займається виготовленням принтів своїх робіт на одязі, знайти їх можна в групі художника у Facebook.

Найбільшу популярність отримали футболки з зображенням Президента України Віктора Януковича в образі Хрещеного Батька з написом "FamilyOK" та "THE DON". Також роботи #Sociopath є на платівках і на полотні.

Як і більшість сучасних стріт-арт художників - Banksy, Mr. Brainwash, Шарик, Р183, Dran - #Sociopath працює анонімно, що зумовлено протизаконністю вуличної творчості в нашій державі. Сюжети вуличного художника наповнені соціальною і політичною критикою сучасного суспільства і глобальної системи споживання.

Як запеклі прихильники соціального стріт-арту, редакція Molotoff вирішила познайомитись з інкогніто-художником #Sociopath і записати інтерв’ю, щоб дізнатись, що художнику не подобається в сучасному світі і що він хоче змінити своєю творчістю.

- Чому ти обрав для свого псевдоніму саме #Sociopath?

- Ми всі тут соціопати – рвемо за своє і ламаємо кимось нав’язаний вектор. Не знаю, як ви, але я живу в гепатогенній зоні, і вважайте, що я головний геопатоген в своєму середовищі (сміється). Я соціопат, я соціально небезпечний елемент - і це моя революція. Мій "калашніков" – це балон, постріл – це малюнки, які я залишаю на стінах. Когось вони ранять, а когось вбивають і змушують народитися заново, - в голові, в серці, в душі.

- Що було поштовхом для тебе зайнятись стріт-артом?

- Я завжди хотів малювати, але й досі не вмію малювати руками – це мене стримувало. Сучасні технології дали мені можливість освоїти комп’ютерне малювання, і я почав реалізувати свої ідеї на комп’ютері. Потім я подивився документальну стрічку, яку рекомендую усім творчим людям, яким не вистачає "одного кроку". Мотиватором для мене став фільм "Вихід через сувенірну лавку" (режисер: Banksy). Я вийшов за рамки "не зможу" і намалював свою першу роботу – спочатку на платівці, потім на стіні, потім на полотні, потім на одязі, а далі - далі понеслось.

- Що є джерелом твоєї творчості?

- Джерела творчі люди знаходять всюди – в метро, в Інтернеті, в розмові, в музиці, в стосунках, в магазині, в людях і їх вчинках. Всесвіт – унікальне джерело енергії, творчості і ідей. Звичайно, дуже загально сказано, але малюнки народжуються в відчуттях і залишається тільки реалізувати їх.

- Тепер так заведено, що більшість стріт-арт художників діють інкогніто, як Banksy?

- Це поширена помилка -  порівнювати всіх вуличних художників, що ховають свої обличчя, з Banksy. Усі вони можуть бути як Banksy, і ніхто з них не може бути як Banksy – непублічність – це частина іміджу цього художника.

Для мене ховати обличчя - це вимушена необхідність – така ж, як свого часу була у Banksy, коли стріт-арт як мистецька течія був у підпіллі. Завдяки тому ж Banksy сьогодні стріт-арт у світі - це серйозний напрямок мистецтва, як живопис чи ньюарт. В Брюсселі, наприклад, влада виділяє мільйонні бюджети на стимулювання вуличних художників, щоб вони малювати на стінах міста. У нас малювати на стінах - злочин. Діяти інкогніто мене змушує протизаконність моїх дій. Ми живемо в дикій у цьому плані країні, тому майже усі українські стріт-арт художники змушені діяти інкогніто і малювати переважно вночі.

Я, звісно, за те, щоб вийти з підпілля і малювати офіційно, тому завжди відкликаюся на запрошення малювати в різних містах. Благо, що сьогодні і в Україні дуже повільно, проте набуває популярності мистецтво стріт-арту. 

- Що ти плануєш своєю творчістю змінити?

- Моя творчість для людей, які вибрали розвиток і можуть елементарно прочитати три англійські слова, і побачити в них більше, ніж значення – їх суть і досвід. Найголовніше те, щоб свідомі люди, не овочі, не піддавались на віяння моральної кризи, яка так стрімко розповсюджується у суспільстві і розуміли, що є такі ж люди як і вони в боротьбі з системою.

Моя творчість – це підтримка для цих людей – когось вона надихає, когось підтримує морально, когось змушує заглянути глибоко в себе, когось вона змінює, когось злить. Я не збираюся ні з ким вступати в дискусію – моя творчість – це моя позиція, мій "one shot".

- Хто з художників або який стиль в мистецтві тобі подобається?

- Для мене ікона стилю – Banksy. Він відкрив мені соціальне мистецтво і спосіб як його донести. Є роботи Dot Dot Dot, Dolk, Shepard Fairey які мені подобаються.

- Ти знайомий з творчістю сімферопольського стріт-арт художника Шарика?

- Особисто ні, але знайомий з його соціальними роботами. В нього веселий псевдонім. Роботи виконані на достойному професійному рівні, в них є ідея і в нас з ним десь схожі стилістики. Хотів би колись мати його роботу в своїй колекції сучасного мистецтва.

- Ти є прихильником якоїсь ідеології, молодіжної субкультури або членом політичної партії?

- Ні, я не прихильник політичних течій і субкультур. Душею я вільний, в ній лише творчість.

- Яке у тебе ставлення до політики як процесу і самих політиків?

- Я – соціопат, і мені важко щось добре сказати про політику і тим паче про політиків. Політика для мене, як шоу-бізнес, тільки ще гірше – повний неадекват. Політичне середовище прогнило від безпринципності -  тут один бог – влада грошей.

- Чому ти обрав для критики у своїх роботах саме Віктора Януковича, а не когось іншого з українських або закордонних політиків?

- Я вважаю цього персонажа найбільшим злом для моєї країни. До влади прийшов криміналітет, і чим далі, тим більше країна схожа на "зону з понятіями". Державою править пахан, міліція виконує функцію бандитів, як в 90-ті роки, корупція досягла масштабів негласного закону, Конституція змінюється вночі під потреби купки небожителів, одна сім’я прибрала до рук всі стратегічні об’єкти і ресурси, опозиція, більшість з якої – зрадники і покидьки – кишенькова іграшка олігархів. На фінансування міліції піднімають витрати, на науку зменшують – яке майбутнє в такого суспільства при такій моделі державної політики?

Влада поняття не має, що відбувається на вулицях, і що від безвихідності нація мре. Повсюди масова гіпердеградація, якій влада так активно сприяє. Усім нам промивають мізки, щоб ми менше думали самостійно і жили по принципу "зграї гієн" - рвали собі подібних заради грошей і власної вигоди. Народ продав совість і моральні принципи від нужди, в котру загнала його ця окупаційна влада.

Все це очевидно і без моїх розсудів, - клан клав на нас усіх і наші потреби. Ось і виходить, що ми живемо як в серіалі "Бригада" - на всіх рівнях влади "Саші Бєлиє".

- Не хвилюєшся, що через твої футболки із зображенням Януковича можуть бути проблеми, які виникли у компанії "Prostoprint" і Дениса Олєйнікова після друку футболок з написом "Спасибо жителям Донбасса"?

- "Не бояться лише дурні" – стара говірка. Серйозного страху немає, - я доросла людина, і готовий відповідати за свої вчинки. Моя творчість, як на мене, соціально-толерантна, - вона як 25-й кадр того, що відбувається навколо.
 
І, зрештою, що у мене зможуть забрати!? Можна фізично мене зламати, але не мою волю. Для мене важливо жити зі своїм чесним ім’ям і не зраджувати самого себе.

- Чи плануєш ти продовження робіт на політичну тематику?
 
- Копирсатися весь час в політичній тематиці – все одно, що малювати щодня квадрат Малевича. Поки не планую продовжувати у цьому напрямку. Наразі малюватиму соціальні, позитивні малюнки по містах України. Нещодавно малював на Заході, найближчим часом поїду в північні регіони. Мені щастить, що повсюди знаходяться друзі чи зовсім незнайомі люди, які підтримують мене, - дякую  їм за щирість.

- Які саме соціальні проблеми для тебе актуальні - бідність, екологія, наркоманія, соціальна нерівність і експлуатація? На подолання яких з них, на твою думку, в першу чергу мають бути спрямовані зусилля людей?


- На розвиток самих себе, свого світобачення і боротьби з кризою людської моралі. Проблем, рівно так само, як і їх рішень в нашому житті - дуже багато, але якісь з них в певний час ми відчуваємо гостріше за інші. Я живу в реальному світі і кожен день бачу, що більшість людей свідомо стають рабами інстинктів і існують як овочі, а не живуть. Вони бідні від того, що загубили віру в самих себе і нізвідки не відчувають підтримки. Але так само я бачу тих, хто знайшов себе у творчості чи коханні - щасливих, успішних, цікавих, - різних людей. Те, що я бачу, я відтворюю в своїх малюнках, і не буває так, що вони завжди про якусь одну проблему – в них соціальний досвід, емоція, меседж. Я щасливий з того, що маю можливість говорити про це на вулицях через свою творчість.

- Як ти ставишся до сучасного мистецтва? Твої роботи можна назвати прикладом сучасного мистецтва?

- Я поважаю будь-який напрямок мистецтва, в якому є ідея, що відкриває оглядачеві нові канали світосприйняття і випереджає свій час. Молоде покоління, однозначно, прихильніше сприймає мою творчість, - я роблю висновок, що моя творчість актуальна і є прикладом сучасного мистецтва.

-    Ти писав на своїй сторінці, що не потрапив в shortlist номінантів на премію PinchukArtCentre для художників. Як ти вважаєш, чому тебе не взяли?

- Вуличне мистецтво випереджає свій час, і нашій класичній школі митців подекуди важко перелаштовувати орієнтири. У Баха, мабуть, теж би виникли труднощі з розумінням, до прикладу, творчості Васі Басти. Можливо, саме з цієї причини ми здобули цей досвід і не потрапили у в shortlist номінантів на премію PinchukArtCentre. І, зрештою, галереї і премії не можуть ігнорувати одні течії сучасного мистецтва і коронувати інші, відповідно до смаку своїх кураторів – вони створюють тенденції в мистецтві так само, як  і мода. А не зважати на кричущу сутність стріт-арту як актуального соціального явища - це, даруйте, вже рівень особистісного розвитку і культури.

- Стріт-арт може існувати в галерейному просторі, чи він може порушувати соціальні проблеми тільки на вулиці?

- На вулицях у стріт-арту є вільна від шаблонів творча свобода, його бачать і на нього відкликаються мільйони, і він розглядає локацію виключно як місце для передачі змісту і суті.

Спілкувався: Олександр Саліженко, спеціально для Molotoff

Facebook

Відео

Позиція

Безкарна рівність

Безкарна рівність

Останній “Марш рівності”, що був проведений у Києві 18-го червня 2017 року, дає привід задуматись над вектором розвитку правого руху, а зрештою і над переосмисленням методів боротьби загалом.

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru