Молотоff

Гасла протесту:
Свобода неподільна: її не можна обмежити, не вбивши її цілком. М.Бакунін
Життя має дві форми: гниття або горіння!
Свобода починається з сумніву
Людина приречена бути вільною Жан-Поль Сартр
Все або нічого! Л.М. Толстой
Я люблю революціонерів. Я не люблю те, в що вони потім перетворюються. Ж. Дерріда
Були б революціонери – буде і революція
Нудьга контрреволюційна. Гасло 1968 року, Франція
Ми не боїмось руїн. Ми несемо новий світ в наших серцях. Цей світ шириться і в цю хвилину. Буенавентура Дурруті
Революція неймовірна, тому що вона справжня. Гасло 1968 року, Франція
A+ A A-

5 фільмів про Середньовіччя

ASvLz60aLp8.jpg

Редакція Molotoff підготувала для Вас список цікавих фільмів про Європу Середньовіччя. Якими були "найтемніші" роки нашої цивілізації крізь призму відомих кінематографістів?

Luchshie-filmyi-v-retsenziyah-Sedmaya-pechat-Det-sjunde-inseglet-1957-2.jpg

1. «Сьома печатка». Швеція, 1957

«Сьома печатка» є, мабуть, найвідомішим фільмом, події якого відбуваються у середньовічних декораціях. Цю стрічку шведського режисера Інгмара Бергмана критики часто називають притчею, роблячи висновок, що її антураж є чимось умовним, тоді як найголовніше тут – це філософські питання, напрочуд близькі до ідей екзистенціалістів.

Однак у даному випадку найбільше цікавлять нас якраз декорації. Отже, у картині Бергмана ідеться про лицаря на імя Антоніус Блок, що повернувся на батьківщину з Хрестового походу. Він подорожує разом зі своїм зброєносцем. Дорогою вони минають спустошені чумою селища; церкву, стіни якої маляр-атеїст розписує в стилі популярного середньовічного сюжету «танець скелетів»; процесію флагелантів – фанатиків, що наносять собі стигмати та б’ють себе батогами; виставу мандрівних акторів, що виступають перед селянами; суд Інквізиції над відьмою, etc, etc.

Попри умовність декорацій, Середньовіччя показане у цьому фільмі надзвичайно яскраво і колоритно. З одного боку Бергман піддався фактурності, змішавши в одному фільмі одразу декілька сюжетів з різних століть і куточків Європи: Хрестовий похід, Інквізиція, епідемія чуми тощо. Але з іншого – кожен з цих сюжетів зображений так майстерно і вишукано, що навіть медієвісту не було би до чого причепитись.

Найбільш вдалим, на нашу думку, є зображення у стрічці елементів ментальності середньовічної людини. По-перше, її есхатологічні настрої: постояльці у трактирі обговорюють страшні знамення і підсумовують, що наближаються страшні часи і вже невдовзі прийде Судний день. По-друге, надмірну емоційність, про яку писав Леруа Ладдюрі: повіривши, що один з акторів насправді є злодієм, селяни у тому ж трактирі зі сміхом спостерігають над тим, як справжній злодій над ним знущається, а до того – побожно хрестяться і плачуть перед видовищем жахливої процесії фанатиків. По-третє, віра у надприродне і страх перед відьмами і чортами. По-четверте, особливе ставлення до теми смерті; за висловом маляра у церкві, «скелет людям цікавіше за голу бабу».

Продовжувати можна довго, але краще – один раз подивитись цей фільм. Принаймні заради сцени, у якій лицар грає зі Смертю в шахи на березі моря.

f000102_pic_13.jpg

2. «Голем». Німеччина, 1920

Так, це німий фільм. Більш того: один з перших німих фільмів у Ваймарській республіці і один з перших, які були зняті у стилістиці німецького експресіонізму. Його режисер, Пауль Вегенер, стоїть в одній когорті з такими майстрами німого кіно, як Фріц Ланг або Ф.В. Мурнау (людина, що зняла найстрашнішу стрічку усіх часів – «Носферату»).

І тим не менш «Голем» цікавий не тільки цим. Цей фільм оповідає про середньовічну Прагу, чиї готичні будівлі напрочуд гармонують зі стилістикою експресіонізму. Якщо точніше, то події стрічки відбуваються у єврейському кварталі Праги, а ідеться в ній про такий аспект середньовічного життя, як алхімія і «чорна магія». Завдяки ній євреї, аби уникнути виселення з гетто, оживлюють жахливого глиняного велетня, що наводить острах на все місто.

Насправді, переглядаючи цю стрічку, що стала одним з перших фільмів жахів, можна довідатись не лише про забобони і окультні уявлення європейських Середніх віків, а й багато цікавого про історію самого кіно. Адже марно думати, що від фільму майже сторічної давнини, з наївними спецефектами і сюжетом, не може бути по-справжньому моторошно. (Також див. «Кабінет доктора Калігарі» і «Носферат», але тільки не в темряві.)

wpid-vozvraschenie-martina-gerra-le-retour-de-martin-guerre_i_4.jpg

3. «Повернення Мартіна Герра». Франція, 1982

Передісторія цієї мелодрами XIVст. наступна: французький історик Наталі Девіс Зімон знайшла у архівах цікавий сюжет, що був збережений у матеріалах судового процесу. На цьому суді дехто Мартін Герр звинувачував іншу людину як самозванця, який видав себе за Мартіна і, користуючись цим, жив у його будинку з його дружиною, поки справжній господар був на війні. Справжня історія виявилась іще драматичніша, а фільм, у якому головну роль зіграв ще молодий і адекватний Депардьє, нагадує ледь не детектив, що розгортається у середньовічному французькому селищі, з інтригою, що не згасає до самого фіналу.

Тим не менш з історичної точки зору мізансцена є досконалою: щодо декорацій, костюмів, поведінки і розмов персонажів режисера консультувала сама пані Наталі Зімон, а також її менш відомі (книжка про Мартіна Герра вже давно є бестселером медієвістики) колеги.  

6b1e8fabdc8e58aafd85ec2e8228b139_w960_h2048.jpg

4. «Андрій Рубльов». СРСР, 1965

До створення свого середньовічного фільму Тарковський підійшов максимально серйозно. Ні про які абстракції та умовності не ішлося (у режисера і так були складні стосунки із людьми, які цензурували радянське кіно і вимагали від авторів реалізму): консультантом для роботи над стрічкою був запрошений авторитетний історик Борис Рибаков.

Для Тарковського, вочевидь, на першому місці стояло питання про витоки творчості, роздуми на тему, чим є мистецтво і як воно споріднене із духовним началом. Тож іконописець Рубльов, що сумнівався у своєму праві писати ікони, для Тарковського був ідеальним протагоністом.

Однак зовнішня канва фільму цілком підходить на роль історичного екскурсу в минуле руських князівств. Протягом більш як трьох годин на екрані ми можемо спостерігати за сценами жахливих монгольських набігів, кадрами, що зображують життя православного монастиря тих часів, або за тим, як селяни справляли язичницьке свято, що закінчилося справжньою оргією.

Якщо взяти до уваги, що всі ці сцени пройшли через об’єктив такого режисера, як Тарковський, то перегляд «Андрія Рубльова» можна вважати чудовим поєднанням приємного (непересічна естетична насолода від кожного кадру) і корисного (екскурс в середньовічну історію північно-східних руських князівств). Тож, незважаючи на хронометраж, цей фільм дивишся на одному диханні.

762movie2.jpg

5. «Монті Пайтон і Священний Грааль». Велика Британія, 1975

Групу режисерів-коміків «Монті Пайтон», що працювала на англійському телебаченні з 70-х, а нещодавно зібралася знову, можна порівняти із письмеником Франсуа Рабле. Протягом багатьох років ці люди безбожно сміялися (у кращих традиціях англійського почуття гумору) над усім, починаючи з релігії, політики і повсякденного життя та закінчуючи самими собою. Окрім чисельних скетчів, вони також зняли декілька повнометражних фільмів. Серед них нас найбільше цікавить стрічка «Монті Пайтон і Священний Грааль».

Якщо говорити про її історичний аспект, то слід відзначити, що це єдиний фільм з нашої підбірки, у якому ідеться про раннє Середньовіччя: добу легендарного короля Артура. Зрештою, сам сюжет цього без перебільшення видатного фільму в чомусь є пародією на роман Мелорі «Смерть короля Артура» та чисельні лицарські романи про пошук Грааля.

Можна сказати, що Монті Пайтон зробили те саме, що за сто років до них зробив Марк Твен: якісно і вигадливо посміялися над наївною легендою, а принагідно – над більшістю стереотипів про Середні віки. Варто згадати лише відому сцену зустрічі короля Артура із селянами з комуни анархо-синдикалістів (саме так!), у якій дружина селянина копається у землі і кричить своєму чоловікові: «Подивись, яку чудову багнюку я знайшла!». Ну дійсно, як ще можна уявляти собі заняття селян тих часів? 

Олександр Андрієвський

Фото

Facebook

Відео

Позиція

Україна та колективна відповідальність

Україна та колективна відповідальність

  Я пишу так багато критично про Закарпаття, що мене там певно вже ніхто не чекає, і не раз сварилася з друзями-закарпатцями на цю тему, на жаль. Але все ж.

Важливо

Реклама

Реклама

Редакція сайту залишає за собою право не погоджуватись з думкою своїх авторів. Пропозиції та статті надсилайте на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Російська версія сайту: Napalmoff.info

Розроблено вебмайстернею Molotoff-Design
zoofirma.ru

Login or Register

LOG IN

zoofirma.ru